Які сенсації принесли вибори президента Болгарії і які шанси в проукраїнського кандидата

25 жовтня у Болгарії відбувся перший тур президентських виборів, де змагалася рекордна кількість кандидатів – 27 політиків. Проте так само рекордною була і низька явка – до дільниць дійшли менше ніж 23% виборців (за попереднім підрахунком).

Водночас цей антирекорд створив ще одну сенсацію – за низької явки різко зросли шанси на перемогу прозахідного та проукраїнського кандидата Андрея Гюрова, а проросійська Іліяна Йотова, яка до цього була безперечним лідером, отримала менше, ніж прогнозували опитування.

На диво, інші проросійські кандидати також закликають не голосувати за нібито зовнішньополітично близьку до них Йотову, і це може призвести до обрання прозахідного президента країни.

Про те, чому так відбувається, читайте в статті експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Володимира-Назарія Гавріша Шанс на поразку РФ у Болгарії: яку сенсацію дав перший тур виборів президента і що буде далі. Далі – стислий її виклад. 

Для розуміння перегонів потрібно пояснити їхній контекст.

У квітні, за пів року до президентських, у Болгарії відбулися парламентські вибори, організовані тодішнім тимчасовим урядом Андрея Гюрова – і вони повністю переформатували політичне поле країни. Тоді зі значним відривом від решти противників перемогла новостворена партія "Прогресивна Болгарія" на чолі з експрезидентом Руменом Радевим, який для цього подав у відставку з посади голови держави. 

Радев отримав монобільшість у парламенті, але й зберіг контроль над президентською інституцією, адже виконувачкою обов’язків глави держави стала його вірна союзниця, віцепрезидентка Іліяна Йотова.

Та попри повний контроль над системою ухвалення рішень "Прогресивна Болгарія" не реалізує обіцяні виборцям реформи.

Натомість зусилля влади спрямовані на посилення контролю над інституціями, призначення "своїх" людей на потрібні посади в держагентствах та інституціях (часто незалежно від їхніх знань і кваліфікації) та втілення реформ, які не мали нічого спільного з обіцянками періоду виборчої кампанії. 

Вибори Йотової на посаду президента замість в.о. мали завершити формування однопартійної влади.

Через участь у владі часто випадкових людей й низку скандалів базове питання обрання президента республіки поступово еволюціонувало з "кого обрати на посаду?" до "чи підтримуємо ми вектор розвитку країни, запропонований Руменом Радевим?" 

Явка у 23% на виборах президента – це безумовний історичний антирекорд для Болгарії, та й загалом по Європі непросто знайти подібні приклади. 

Падіння ентузіазму виборців частково пояснюється тим, що болгари банально виснажились ходити на дільниці, тим більше коли від обраних посадовців людина не отримує того, чого очікує. Серед інших пояснень – виборці намагалися малою явкою дати сигнал про невдоволення діями керівної партії.

Перший тур не визначив переможця, тож у неділю 1 листопада відбудеться другий тур. 

У першому Йотова отримала майже 35%, Гюров – майже 32%. 

Цей результат став сенсацією. Адже опитування давали Йотовій значно більше, понад 40%, а Гюрову значно менше, і йшлося про відрив під 20 відсоткових пунктів між ними. 

Вже є змога побудувати сценарії другого туру, і вони свідчать, що проросійська кандидатка від влади має всі шанси програти ці вибори.

Річ у тому, що декілька проросійських кандидатів в президенти Болгарії або їхнє оточення закликають та натякають ігнорувати другий тур виборів. 

Зараз шанси на перемогу у другому турі зберігають обидва претенденти. А результат виборів залежатиме від того, хто зможе переконати своїх виборців прийти на дільниці 1 листопада.

Більше пояснень – в матеріалі Володимира-Назарія Гавріша Шанс на поразку РФ у Болгарії: яку сенсацію дав перший тур виборів президента і що буде далі.