З нагоди Дня української писемності та мови голова Подільської райдержадміністрації у Києві Володимир Наконечний поділився роздумами про те, який складний і водночас величний історичний шлях пройшло наше слово. За його словами, ми живемо в час, коли українська мова стала чи не найголовнішим символом єдності всього народу — від Сходу до Заходу та від Півночі до Криму.
Проте за право вільно говорити рідною мовою довелося заплатити величезну ціну. Століттями цариця цензури, імперські укази на кшталт Валуєвського циркуляру чи Емського указу намагалися знищити українське слово, витіснити його з освіти та публічного простору.
«Вона пройшла крізь століття заборон, цензури й переслідувань. За неї боролися письменники, просвітителі, державники. За право бути господарями на власній землі віддавали життя покоління українців. І ця боротьба триває досі», — наголосив Володимир Наконечний.
Від коріння Руси-України до сьогодення: чому мова визначає наших
Керівник району нагадав, що наша історія сягає часів могутньої Руси-України, коли Київ був одним із ключових політичних центрів Європи. Починаючи від державного будівництва князя Володимира Великого та гетьманства Богдана Хмельницького, українці завжди прагнули мати власну державу та жити за власними законами.
Сьогодні ж кожен із нас є прямим спадкоємцем цієї боротьби. Ми розмовляємо українською вдома, на роботі, навчаємо нею дітей і створюємо нову культуру.
«Мова допомагає нам упізнавати одне одного, розуміти власне коріння та відчувати спільність. За українським словом ми впізнаємо своїх. Водночас завдяки мові, ми знаємо хто стоїть перед нами: італієць, француз, єврей, грек чи поляк. Але й ми знаємо, якою мовою говорить наш ворог...», — зазначив очільник Подільської РДА.
Наш щоденний внесок у майбутнє держави
Попри всі спроби викорінити українську мову через репресії, заслання та заборони, вона вистояла завдяки звичайним родинам, які передавали її з покоління в покоління, а також геніальним творам письменників — від «Енеїди» та «Кобзаря» до творчості Стуса й Ліни Костенко.
Тепер цей ланцюжок незламності тримаємо ми.
«Мова – це я. Мова – це ти. Мова – це ми. Мова – це нація. Український мовний двигун запущено. І наше спільне завдання – не дати йому зупинитися. Хай українська звучить щодня: у наших думках, розмовах, книжках, рішеннях і вчинках», — підсумував Володимир Наконечний, закликавши всіх говорити українською вільно, гідно та без жодних виправдань.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F3%2Fe1509014ba9a96cd642a140299bb8775.jpg)
