Несподіваний дзвінок: лідери Фінляндії та Норвегії провели прямі переговори з Путіним

Розмова відбулася 27 жовтня і стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня, де Стубб і Стере зустрічалися з президентом України Володимиром Зеленським та спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. Цей діалог між європейськими лідерами та російським президентом був узгоджений з українською стороною.

Ініціаторами переговорів виступили Стубб і Стере, які підкреслили, що представляли інтереси своїх держав, а не всієї Європи. Обидві країни мають спільний кордон з Росією, і, як зазначив Александер Стубб, завершення війни безпосередньо впливає на їхню безпеку та безпеку всього Європейського Союзу.

Під час розмови європейські лідери прагнули безпосередньо передати Путіну меседжі щодо майбутніх переговорів, пов'язаних із запланованими зустрічами в Абу-Дабі. Вони наголосили на важливості деескалації та гуманітарних наслідків конфлікту, а також підтвердили свою незмінну підтримку України.

Після переговорів з російським президентом Стубб і Стере одразу ж зв'язалися з Володимиром Зеленським. За словами радника президента України з комунікацій Дмитра Литвина, український лідер провів розмову з європейськими колегами, щоб скоординувати подальші дипломатичні кроки.

Ці переговори викликали неоднозначну реакцію. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила скептицизм щодо такого «соло-кроку», наголосивши, що ініціатива не була узгоджена з іншими європейськими лідерами. Вона також зазначила, що не бачить ознак прагнення Росії до миру.

Кремль, зі свого боку, через речника Дмитра Пєскова та помічника Юрія Ушакова заявив, що досягнення справедливого і довгострокового миру можливе лише за умови повного врахування інтересів Російської Федерації. Публічні заяви Москви напередодні переговорів свідчать про незмінність позиції щодо пропозицій про припинення вогню, як зазначили аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Ці дипломатичні зусилля відбуваються на тлі підготовки до тристоронніх переговорів за участі України, США та Росії, які планується провести в Абу-Дабі в листопаді. Раніше помічник російського диктатора Юрій Ушаков заявляв, що Кремль готовий повернутися до цього формату, який, за його словами, може відбутися після 4 листопада. За даними Bloomberg, ці переговори стануть першим прямим контактом Путіна з провідними європейськими лідерами, що є союзниками Києва, з часу розмови президента Франції Еммануеля Макрона у липні минулого року.

Аналітичний центр Інститут вивчення війни, неприбуткова організація, заснована у 2007 році військовим істориком Кімберлі Каган, постійно публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну. Їхній аналіз свідчить, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається незмінною – відхилення пропозицій щодо припинення вогню. Українська сторона, спільно з американськими партнерами, прагне прискорити графік і коригувати порядок денний майбутніх мирних контактів.

«Обговорення було прямим і по суті. Ми є сусідами Росії. Те, як закінчиться війна, вплине на безпеку Фінляндії, Норвегії та на весь ЄС. Завершення війни вимагає прямих обговорень», — заявив фінський президент Александер Стубб, як повідомили у його канцелярії.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере додав: «Війна супроводжується величезними людськими та матеріальними втратами. Страждання та руйнування позначиться на цілих поколіннях. Під час телефонної розмови ми наголосили на важливості деескалації».

На тлі підготовки до нових раундів переговорів, ініціатива Фінляндії та Норвегії підкреслює складність дипломатичного врегулювання. Хоча прямий діалог відбувся, майбутні зустрічі в Абу-Дабі покажуть, чи зможуть ці зусилля привести до відчутних кроків до миру або ж позиції сторін залишаться незмінними. Офіційний Київ, як повідомив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, продовжить активні консультації з європейськими партнерами.