Сербія після Вучича: дві дати, які можуть змінити все

Вучич програв вибори в Сербії, і наша стрічка за одну добу пройшла шлях від «народ переміг диктатора» до «санкцій проти Росії не буде, нічого не зміниться». Друга версія ближча до правди. Але вона пропускає те, що для України в цих виборах справді змінилося.

Студентський рух, який отримав більшість у парламенті, санкцій запроваджувати не збирається. Його представник Йово Бакич сказав прямо: Росію в Сербії цінують як історично важливого партнера, і змін тут не буде. Хто чекав, що Белград за ніч стане Вільнюсом, може видихнути.

Вучич роками тримав двері відчиненими в обидва боки. Брав у Путіна газ, відмовлявся від санкцій і при цьому продавав снаряди покупцям у ЄС. За оцінкою Financial Times, сербських боєприпасів через треті країни до України дійшло приблизно на 800 мільйонів євро. Сам Вучич пояснював просто: продати комусь треба, а покупці роблять із ними що хочуть.

Москва обурювалась і терпіла, бо з ним можна було домовитися особисто. На цьому й трималася російська присутність на Балканах: один сильний чоловік, один телефон.

Цей телефон більше не відповідає. Протести почалися після того, як у Новому Саді обвалився навіс вокзалу і загинули 16 людей. За два роки вони переросли в рух проти корупції, а у вересні Вучич склав президентські повноваження, щоб іти в премʼєри.

Ставку він програв і тепер не має ні першої, ні другої посади. У новій більшості немає людини, якій Кремль міг би подзвонити і про все домовитися. Є коаліція вчорашніх протестувальників, які кожне рішення пояснюватимуть своїм виборцям.

І перші рішення Кремль уже не продиктує. Контрольний пакет головної нафтової компанії країни, NIS, належить «Газпром нафті», і компанія перебуває під американськими санкціями. Ліцензія США на переговори про продаж російської частки угорській MOL спливає 30 жовтня.

Тимчасова домовленість про російський газ закінчується 31 грудня. Новий уряд щойно сформується і одразу муситиме вибирати між мовчанням «Газпрому» і санкціями Вашингтона. Сербія у цьому виборі не стане антиросійською. Але кожен такий крок віддалятиме її від Москви, і робитиме це грошима, без жодних гасел.

Зеленський у привітанні про санкції не згадав. Він подякував за повагу до незалежності України і побажав Сербії теплих стосунків із європейською спільнотою. Від Белграда зараз реалістично чекати саме цього, і планку поставлено точно.

Чого ми поки не знаємо, так це долі снарядів. Цей канал тримався на особистій гнучкості Вучича, і чи захоче новий уряд брати на себе таку двозначність, ніхто не скаже.

Тож Сербію зарано записувати в союзники, але й списувати зарано. Для України там важать не заяви про санкції, а дві дати, 30 жовтня і 31 грудня, і те, чи доїжджатимуть сербські снаряди до фронту.