В Єрусалимі одна родина вже 850 років зберігає стародавні ключі: які двері вони відчиняють

Ключі відчиняють двері храму Гробу Господнього, вважається, що саме тут відбулися розп’яття та поховання Ісуса Христа. При цьому ключі від храму та право розпоряджатися його дверима належать сім’ям, які сповідують іншу релігію, пише Фокус.

Ця традиція бере свій початок у 1187 році, коли Єрусалим перейшов під владу мусульманського правителя Саладіна. Храм поділяють між собою кілька християнських конфесій: греко-православна, вірменсько-апостольська та римсько-католицька церкви.

Однак передача ключів одній із цих конфесій неминуче призвела б до гострих суперечок щодо прав власності. Згідно з переказами, щоб уникнути конфлікту, сім’ї Джуде було доручено зберігання ключів, а сім’я Нусейбе взяла на себе обов’язок відчиняти та зачиняти двері храму.

Саме такий порядок допоміг зберегти нейтралітет між різними християнськими громадами, які спільно користуються храмом.

Родина Джуде аль-Хусейні є хранителем старовинного залізного ключа від храму. Родина Нусейбе зобов’язана щодня приносити ключ, щоб відчиняти та зачиняти дерев’яні двері храму Гробу Господнього. Ці обов’язки передаються в родинах з покоління в покоління.

Довжина старовинного залізного ключа становить близько 30 сантиметрів. Щоб відімкнути двері, потрібно піднятися невеликими дерев’яними сходами до верхнього замка. Навіть ці сходи, які використовуються під час церемонії, є частиною суворо дотримуваної традиції, яку підтримують християнські громади храму. Щоранку приблизно о 4:00 взимку та о 5:00 влітку, а також щовечора сім’ї разом із представниками християнського духовенства, які змінюють один одного, урочисто відкривають і зачиняють важкі двері. Ця багатовікова традиція залишається живим символом міжконфесійної співпраці.

Інші новини науки

• Дерев’яні сходи зберегли свій первісний вигляд у храмі Гробу Господнього: вони стоять там з початку XVIII століття. Звичайні приставні сходи були зображені на гравюрах початку XVIII століття. Зокрема, на зображенні 1728 року вони вже стоять на тому самому карнизі храму Гробу Господнього у Старому місті Єрусалима.