Найбільша загадка стародавнього світу: у Західній пустелі безслідно зникла 50-тисячна армія
Найбільша загадка стародавнього світу: у Західній пустелі безслідно зникла 50-тисячна армія

Найбільша загадка стародавнього світу: у Західній пустелі безслідно зникла 50-тисячна армія

У 524 році до н. е. перська армія чисельністю 50 тис. осіб увійшла в єгипетську пустелю, і більше про неї ніхто не чув. Так звана "загублена армія Камбіза" увійшла в історію, і вже близько 2,5 тис. років ніхто не знає її справжньої долі.

За словами давньогрецького історика Геродота, воїни влаштувалися на обід посеред безкрайніх пісків, десь між оазами Західної пустелі, коли з півдня налетів лютий вітер. Він обрушив на них стіни піску, поховавши під собою всю армію прямо на місці привалу. Ніхто не вижив, ніхто не повернувся, не надійшло жодного гінця, пише Фокус.

Загублену армію намагалися відшукати дослідники, авантюристи та археологи, а сьогодні точаться суперечки щодо того, чи справді ця піщана буря мала місце.

Армію відправив у похід Камбіс II — син Кіра Великого, засновника Перської імперії. Кір завоював Мідію, Лідію та Вавилон, створивши найбільшу імперію, яку коли-небудь бачив світ, а близько 530 року до н. е. загинув у бою в Центральній Азії. Камбіс успадкував амбіції батька й звернув свій погляд на єдину велику державу Близького Сходу, яку перси ще не підкорили, — Єгипет. У 525 році до н. е. він вторгся в країну, розгромив єгипетське військо в битві під Пелусією (на східній околиці дельти Нілу), захопив Мемфіс і взяв у полон юного фараона Псамтика III. Єгипет став перською провінцією, а Камбіс — його фараоном.

Після цього Камбіс вирішив відправити експедицію проти аммоніїв — мешканців оазису, який сьогодні відомий як Сіва і де знаходився знаменитий оракул бога Амона.

Згідно із записами Геродота, у Фівах Камбіс відібрав зі свого війська 50 тис. солдатів і наказав їм поневолити аммоніїв, а оракула Амона — спалити.

Військо вирушило в дорогу у супроводі провідників і дісталося місця, яке Геродот називає містом Оазис — за сім днів шляху через піски від Фів. Історики зазвичай ототожнюють його з оазою Харга в Західній пустелі, яку греки поетично називали "Островами блаженних". Відомо, що військо дійшло до цього пункту. Що сталося далі — Геродот визнає, що цього не знав ніхто, крім самих аммоніїв і тих, хто чув їхню розповідь. Солдати так і не дісталися до Сиви й не повернулися до Єгипту.

Згідно з розповіддю аммоніїв, причиною стала піщана буря. Коли військо рухалося від оазису в бік Сиви — десь приблизно на півдорозі, — воїни зупинилися, щоб поснідати. У цей момент пустелю охопив потужний південний вітер, який приніс із собою гори піску й повністю засипав військо. Так, за словами Геродота, завершився похід проти аммоніїв. Ця розповідь чудово вписується в створений Геродотом масштабний портрет Камбіса — божевільного, що розгнівав богів. За словами історика, Камбіс глузував з єгипетської релігії, оскверняв гробниці, а в припадку божевілля вдарив кинджалом у стегно священного мемфіського бика Апіса, що призвело до смерті тварини.

Археологічні дані підтверджують далеко не всі частини історії Геродота, тому історики ставляться до неї скептично.

Тим часом думка про те, що під дюнами спочивають п’ятдесят тисяч воїнів — разом із їхньою зброєю, обладунками та скарбами, що збереглися в ідеальному стані, — виявилася неймовірно привабливою для мисливців за скарбами та дослідників. Пошуки ведуться щонайменше з XIX століття. У 1930-х роках угорський мандрівник Ласло Алмаші також намагався розгадати цю таємницю, досліджуючи Західну пустелю вздовж і впоперек. Пізніше його приклад наслідували інші: вони вирушали на пошуки, використовуючи верблюдів, вантажівки, авіацію та супутникові знімки. Час від часу хтось оголошує про сенсаційну знахідку.

Найгучніша заява пролунала у 2009 році: італійські брати-близнюки Анджело та Альфредо Кастільоні — документалісти та дослідники-археологи — повідомили, що виявили у Західній пустелі сліди зниклої армії. Вони заявили, що знайшли бронзову зброю, срібний браслет, сережку та людські кістки, а також природне скельне укриття, де солдати могли б сховатися від бурі. Новина облетіла весь світ, проте багато археологів поставилися до неї скептично. Знахідки були розрізненими й не мали чіткого датування — подібні кістки та артефакти різних епох зустрічаються в пустелі повсюдно.

Інша проблема полягала в тому, що піщані бурі в Західній пустелі справді бувають лютими, але не настільки, щоб поховати під піском цілу армію. Також у експертів викликає сумніви чисельність зниклої армії. Пересування та забезпечення водою такого війська на протязі сотень кілометрів безводної пустелі стало б надзвичайно складним логістичним завданням. Відомо, що в стародавніх джерелах чисельність армій часто сильно перебільшується.

У 2014 році нідерландський єгиптолог Олаф Капер із Лейденського університету запропонував інше тлумачення подій, згідно з яким йдеться не про стихійне лихо, а про військову поразку.

Не виключено, що військо було знищено повстанцями, а історія про це — переписана новим правителем, який вважав за краще прийняти версію про божественний гнів, аніж визнати власну поразку.

Інші новини науки

  • Найбільша загадка Америки виявилася брехнею: вчені знають, куди зникла колонія Роанок. У 1590 році губернатор Джон Вайт повернувся на острів Роанок, що розташовувався біля узбережжя Північної Кароліни, і побачив, що англійське поселення повністю спорожніло. Там не було ані тіл загиблих, ані слідів боїв, а лише одне слово, викарбуване на дерев’яному стовпі: CROATOAN (Кроатоан).
Джерело матеріала
loader
loader