Віткофф обговорював із Путіним бізнес-угоди щодо Сахаліну, «Дружби» і Запорізької АЕС – FT

Вашингтон і Москва обговорюють можливість повернення американських енергетичних компаній на російський ринок як частину ширших переговорів про завершення війни в Україні.

Зокрема, йдеться про відновлення спільного видобутку нафти біля острова Сахалін та відновлення постачання російської нафти до Європи через трубопровід «Дружба».

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з переговорами.

Про що саме говорять

За словами співрозмовників FT, Білий дім і Кремль розглядають можливість відновлення після війни спільного підприємства за участю американських і російських нафтових компаній біля Сахаліну. Також обговорюється залучення американських majors до плану відновлення продажів російської нафти до Європи через «Дружбу».

Офіційний представник США заявив виданню:
«Представники президента Трампа обговорювали економічні пропозиції з обома сторонами війни — включно з післявоєнною економічною рамкою для створення довгострокового зростання та інвестиційних можливостей для України, а також потенційними можливостями післявоєнної економічної співпраці з Росією. Економічні угоди будуть включені до комплексного мирного плану і залежатимуть від нього; нічого остаточно не погоджено».

Роль Віткоффа та Дмитрієва

Спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф обговорював потенційні бізнес-угоди з Володимиром Путіним під час зустрічі в Санкт-Петербурзі на початку вересня. Під час наступного візиту до Москви минулого тижня Віткофф записав у блокноті слова «Business Deals» — це видно на фотографіях, опублікованих кремлівським пулом.

Нинішні дискусії розвивають ідеї, які Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер раніше обговорювали з Кирилом Дмитрієвим — спеціальним економічним представником Путіна. У лютому Дмитрієв оцінював потенційну вартість таких проєктів у $14 трлн.

Інші можливі угоди

Серед ідей, які обговорюють без прямої участі України та Європи:

• відновлення доступу американських авіакомпаній до російського повітряного простору;
• відновлення співпраці у виробництві та постачанні титану;
• можливий продаж міжнародних активів «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним із Білим домом;
• проєкт СПГ на Алясці за участю «Новатеку»;
• відновлення постачання газу до Європи через вцілілі нитки «Північного потоку»;
• пом’якшення санкцій на калійні добрива;
• передача управління Запорізькою АЕС американській структурі з розподілом енергії між Україною та Росією.

Скепсис Європи та експертів

Європейські дипломати неодноразово давали зрозуміти американським колегам, що виступають проти будь-якого пом’якшення санкцій чи бізнес-угод із Росією до завершення війни.

Один європейський дипломат висловив глибокий скепсис:
«Це не про гроші. Це про приниження і контроль».

Колишній помічник держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів Джеффрі Паєтт заявив, що не бачить, як такі ідеї можуть витримати зіткнення з реальністю: публічні компанії навряд чи поспішатимуть повертатися до Росії в нинішніх умовах.

США наголошують, що повноцінне економічне відновлення можливе лише після закінчення війни. Водночас адміністрація Трампа вже пішла на угоду щодо імпорту російського дизеля, призупинила нові санкції проти енергетичного експорту Москви та тиснула на Київ, щоб той припинив удари по російських НПЗ.