Від «Іжиці» до Zakon: Україна замінює російські шрифти у документах

29 жовтня у Києві, під час форуму до Дня української писемності та мови "Українська — мова вільних", відбулася знакова подія. Увазі громадськості було представлено національний шрифт Zakon, що базується на багатій українській мистецькій та типографічній спадщині.

Ініціатором цього масштабного проєкту став Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який неодноразово наголошував на важливості власної візуальної ідентичності. Його бачення підтримало Міністерство культури України, яке спільно з компанією Work.ua взялося за його реалізацію.

Необхідність створення національного шрифту назріла давно. Адже досі для грамот, подяк, дипломів та інших офіційних матеріалів в державних установах використовувалися шрифти російського походження, такі як Izhitsa та Petersburg, а також гарнітури, адаптовані російською студією ParaType. Це створювало візуальний дисонанс і суперечило прагненню України до повної культурної незалежності.

Розробкою Zakon займалася команда з чотирьох українських шрифтових дизайнерів: Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев та Андрій Шевченко. Керівником проєкту став військовослужбовець Тарас Іщик, відомий як автор графічного стилю Збройних Сил України. Вони спиралися на спадщину шести майстрів українського літерництва, серед яких Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Яків Гніздовський, Роберт Лісовський, Василь Хоменко та Василь Чебаник.

Результатом їхньої роботи стала родина шрифтів, що складається з трьох гарнітур: Zakon Text для діловодства, Zakon Decor для урочистих документів та Zakon Letterpress для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради. Шрифт належить до класичних українських антикв і включає характерні елементи національної графіки, такі як асиметричні зарубки та ромбоподібні крапки над літерами "і" та "ї".

Наразі Zakon проходить етап тестування, і його впровадження в державну комунікацію відбуватиметься поступово. Гарнітура Zakon Text уже доступна для вільного використання, а Міністерство культури працює над тим, щоб він використовувався для офіційного опублікування нормативно-правових актів.

Появу національного шрифту передбачає постанова Верховної Ради від січня 2026 року № 4764-IX "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави". Цей крок є частиною широкого процесу деколонізації, який охоплює всі сфери життя країни, від топоніміки до візуального оформлення державних символів. Як повідомив Руслан Стефанчук у своєму Facebook, "деколонізація має стосуватися і того, як Україна представляє себе".

Процес переходу на новий шрифт буде поетапним і не передбачає додаткових витрат на масову заміну наявних табличок чи бланків. Після презентації Міністерство культури надасть державним установам шрифт та інструкцію з його встановлення, а відгуки користувачів під час тестового періоду допоможуть розробникам вдосконалити Zakon. Цей підхід забезпечить плавне і ефективне впровадження нового стандарту, поступово формуючи впізнаваний візуальний стиль українських державних інституцій.

«Тому для мене поява національного шрифту — про зрілість держави, яка більше не потребує чужого дозволу, щоб бути собою. Держави, яка повертає своє, створює нове і впевнено дивиться у майбутнє», — заявив голова парламенту Руслан Стефанчук.

Міністерка культури Тетяна Бережна підкреслила, що Zakon має посилити присутність української графічної традиції у візуальному просторі державних установ, адже, як йдеться у спільній заяві, "шрифт є частиною впізнаваного образу держави. Через форму літер він передає характер нашої культури та робить її присутньою в щоденному житті".

Впровадження шрифту Zakon є не лише дизайнерським, а й стратегічним кроком у формуванні національної ідентичності. Це свідчить про готовність України рішуче відмовлятися від будь-яких проявів колоніального минулого та впевнено будувати своє майбутнє, утверджуючи себе на всіх рівнях — від фундаментальних законів до найдрібніших елементів візуальної комунікації.