/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F6a9d1f29aeebb1d55a280e43c0e51bc0.jpg)
Під загрозою мости Києва: чим Росія може спробувати їх зруйнувати — "Флеш"
Міст у Києві / © Associated Press
Російські ударні безпілотники становлять серйозну загрозу для мостів у Києві, а встановлення захисних сіток не може забезпечити надійного захисту від таких атак. Найефективнішим рішенням було б знищувати дрони ще на підльоті до столиці, щоб вони не досягали мостів і не створювали небезпеки для навколишньої забудови.
Про це радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов розповів в коментарі виданню «Телеграф».
За словами Бескрестнова, ефективність сіток, встановлених на київських мостах, викликає сумніви. Він зазначив, що їхнє застосування не допоможе захистити споруди від балістичних ракет, а сама конструкція загороджень виглядає обмеженою за охопленням.
«Краще щось робити, ніж нічого не робити», — зауважив радник президента, водночас поставивши під сумнів доцільність використання сіток без інших засобів протиповітряної оборони.
Він припустив, що спочатку загородження могли доповнювати захист мобільних вогневих груп і турелей, перешкоджаючи безпілотникам уражати ці засоби. Однак після того, як інші елементи оборони прибрали, залишивши лише сітки, ефективність такого рішення стала ще менш очевидною.
Найкращий захист — не допустити дрон до мосту
Бескрестнов вважає, що основним завданням має бути знищення російських ударних безпілотників до того, як вони наблизяться до мостів. Він пояснив, що збиття дрона безпосередньо біля споруди також становить небезпеку: палаючий апарат може впасти на житловий будинок або здетонувати поблизу цивільних об’єктів.
Серед засобів боротьби з такими цілями радник президента назвав екіпажі з переносними зенітними ракетними комплексами Stinger, однак зауважив, що їхнє застосування в міських умовах дороге й небезпечне.
За його словами, Україна наразі розгортає турелі для захисту мостів. Орієнтовна дальність їхньої ефективної роботи становить 1–1,5 км, тому вони мають збивати «Шахеди» під час наближення до об’єктів, які захищають.
Водночас, як розповів Бескрестнов, російські безпілотники останнім часом намагалися атакувати не лише самі мости, а й зенітні установки «Гепард», які забезпечують їхній захист.
Як Росія може намагатися руйнувати мости
Окрему загрозу, за словами Бескрестнова, становлять російські безпілотники, оснащені спеціальними кумулятивними бойовими частинами. Він заявив, що Росія розробила боєприпас, призначений для ураження вант — несучих елементів вантових мостів.
За твердженням радника президента, російська сторона вже демонструвала спроби застосувати таку бойову частину проти електричної опори. Він припустив, що аналогічні засоби можуть використовуватися для атак на ванти мостів.
Бескрестнов зазначив, що фахівці оцінювали міцність таких конструкцій і встановили, що вони мають певний запас міцності. Проте, за його словами, цілеспрямовані удари по вантах можуть створювати ризик руйнування вантових мостів.
Водночас знищення звичайного мосту за допомогою ударів є складним завданням через значний запас міцності таких споруд, наголосив експерт.
Як приклад він навів Антонівський міст поблизу Херсона, який російські та українські сили неодноразово атакували різними засобами ураження, зокрема керованими авіабомбами.
За словами Бескрестнова, ця споруда тривалий час витримувала численні удари. Однак досвід атак на мости не означає, що всі конструкції однаково стійкі до пошкоджень, особливо якщо противник цілеспрямовано намагається вразити їхні ключові несучі елементи.

