ВР не визнала «вибори» в Держдуму РФ і закликала міжнародну спільноту зробити те саме

Верховна Рада ухвалила постанову №16091 щодо невизнання «виборів» до Держдуми РФ, які відбулися у вересні. Документ підтримали 250 народних депутатів.

Згідно з постановою, депутати звертаються до:

• Організації Об’єднаних Націй;
• Європейського парламенту;
• Парламентської асамблеї Ради Європи;
• Парламентської асамблеї НАТО;
• Парламентської асамблеї ОБСЄ;
• Парламентської асамблеї ГУАМ; 
• глав держав, парламентів та урядів держав світу;
• міжнародної спільноти.

«Верховна Рада України наголошує: сама наявність бюлетенів, виборчих дільниць та процедури голосування не перетворює політичне дійство на демократичні «вибори». Демократичні «вибори» — це не формальна процедура голосування, а вільне та усвідомлене волевиявлення громадян за наявності реальної політичної конкуренції, свободи слова, політичного плюралізму, рівності учасників, незалежного контролю та ефективного правового захисту. Венеціанська комісія у Кодексі належної практики у виборчих справах визначає фундаментальні принципи виборчого права: загальність, рівність, свободу, таємність і безпосередність «виборів», а також необхідність забезпечення основоположних прав, неупередженої організації виборів та ефективної системи оскарження», — йдеться у зверненні.

Депутати наголосили, що «вибори» в РФ відбулися без реальної політичної конкуренції та за відсутності незалежного міжнародного і внутрішнього контролю. Крім того, у РФ повністю знищений вільний та плюралістичний простір, який також передбачений процесом чесних та демократичних виборів. Народні депутати наголосили, що окремим і принципово важливим порушенням міжнародного права було проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України.

«До початку голосування було звужено коло політичних альтернатив, усунуто опозиційні сили, переслідувалися критики влади, обмежувався доступ до альтернативної інформації, а незалежний міжнародний та внутрішній громадський контроль був істотно обмежений. Відтак, проведене 18 – 20 вересня 2026 року дійство не відповідає фундаментальним стандартам демократичних «виборів» та не може розглядатися як справжнє вільне волевиявлення народу — «вибори», — йдеться у заяві.

Відтак Верховна Рада України: 

• не визнає Держдуму РФ дев’ятого скликання легітимним та демократично обраним представницьким органом Росії, сформованим за результатами «виборів» 18 – 20 вересня 2026 року; 
• не визнає легітимності Держдуми дев’ятого скликання та її депутатів; 
• не визнає будь-яких політичних, правових чи інших наслідків зазначених «виборів», у тому числі мандатів та рішень, що ґрунтуються на їх результатах; 
• наголошує, що ці «виборів» не можна використовувати як доказ демократичного волевиявлення російського народу, легітимності сформованої за їх результатами Держдуми або законності будь-яких дій РФ щодо тимчасово окупованих територій України; 
• визначає, що Україна утримуватиметься від політичної, міжпарламентської та іншої офіційної взаємодії з Держдумою дев’ятого скликання та іншими органами влади РФ, сформованими за результатами зазначених «виборів». 

Водночас вищевказані організації, глав урядів та країн, а також міжнародну спільноту ВР закликала:

• не визнавати результати «виборів» до Держдуми РФ дев’ятого скликання як такі, що сформували легітимний демократичний представницький орган, та не вчиняти дій, які можуть створювати протилежне враження; 
• не визнавати будь-яких результатів голосування, проведеного РФ на тимчасово окупованих територіях України, а також будь-яких мандатів, рішень чи інших наслідків такого голосування; 
• не використовувати склад Держдуми дев’ятого скликання як належну демократичну підставу для підтвердження представницького характеру російської влади та враховувати встановлені цією заявою обставини у двосторонніх і багатосторонніх відносинах з Росією;
• утримуватися від політичної, міжпарламентської та іншої офіційної взаємодії з Держдумою дев’ятого скликання за винятком взаємодії, безпосередньо необхідної для припинення збройної агресії та вогню, звільнення й обміну військовополонених та незаконно утримуваних осіб, повернення депортованих і примусово переміщених громадян України та вирішення інших невідкладних виключно гуманітарних питань;
• продовжити документування порушень виборчих прав, політичних репресій, переслідування опозиційних політиків, журналістів та представників громадянського суспільства в РФ; 
• не визнавати повноважень новосформованих парламентських делегацій Росії, утворених за результатами та не допускати їх до участі у діяльності міжнародних і міжпарламентських організацій, асамблей та інших представницьких органів як таких, що не мають належного демократичного представницького мандата; 
• не допускати використання результатів російських «виборів» на тимчасово окупованих територіях України для легітимації окупації, незаконної анексії або будь-яких спроб зміни міжнародно визнаного статусу українських територій; 
• виходити з принципу, що орган державної влади не набуває міжнародної легітимності лише внаслідок формального проведення голосування, якщо таке голосування відбулося без реальної політичної конкуренції, незалежного контролю та з грубим порушенням демократичних принципів «виборів», норм міжнародного права та міжнародних стандартів прав людини і громадянина. 

Як писало видання The Wall Street Journal, очільник Кремля Владімір Путін розцінив результат парламентських «виборів», де його партія «Єдіная Росія» отримала 355 із 450 місць у Держдумі, як підтримку війни проти України та закликав російських військових посилити наступ. За інформацією спостерігачів, влада використала голосування як інструмент мобілізації суспільства на підтримку війни, тоді як економічні втрати Росії зростають, а ситуація на фронті залишається складною.

Російські «вибори» мали стати для Кремля демонстрацією повної підтримки влади. Але що ретельніше система очищає політичне поле, то менше в ній залишається можливостей зрозуміти справжні настрої суспільства. Кремль домігся потрібної конфігурації Держдуми, витіснив антивоєнні голоси та продемонстрував зовнішню стійкість. Але водночас війна стає дорожчою, невдоволення — помітнішим, а конкуренція всередині еліти — жорсткішою. Наразі це не загрожує режиму, але історія російської влади знає моменти, коли зовнішня стабільність закінчувалася несподіваною кризою. У статті«Росія проголосувала за Путіна. Чому Кремлю однаково не до свята?» «вибори», що відбулися в Росії, аналізуєВолодимир Кім.