Втеча з навчального центру – це вже СЗЧ: служба починається з дня виїзду з ТЦК

Чоловік, якого мобілізували й направили на базову загальновійськову підготовку, уже є повноцінним військовослужбовцем – навіть якщо він не був на фронті й не складав присяги. Тому самовільне залишення навчального центру кваліфікують як СЗЧ із кримінальною відповідальністю. Про це повідомляють у Міністерстві оборони.

Відлік починається не з випуску з тренувального табору й не з моменту отримання військово-облікової спеціальності. За статтею 24 Закону № 2232-XII, людина вважається військовослужбовцем із дня відправлення з ТЦК та СП до частини.

Через це аргументи на кшталт "мене ще не розподілили", "не маю спеціальності" чи "не завершив БЗВП" юридично нічого не змінюють. Навчальні центри – це повноцінні військові об'єкти, а не перехідна зона з полегшеними правилами.

Статус тих, хто проходить підготовку, прописаний окремо: стаття 5 того ж закону визначає, що мобілізовані особи рядового складу на період навчання отримують офіційне військове звання "рекрут". Вони підпорядковуються статуту й відповідають за свої дії так само, як решта військових.

Втеча з навчального центру підпадає під статтю 407 Кримінального кодексу. Порушенням вважається свідоме залишення частини без дозволу командира. Так само правопорушення фіксують, якщо рекрут понад три доби, але менше місяця не повертається на службу з відпустки, відрядження чи лікарні без поважних причин.

У Міноборони додають, що під час вирішення питання про кримінальну відповідальність слідчі враховують тривалість відсутності, обставини вчинення правопорушення та інші кваліфікуючі ознаки, передбачені кодексом.

Раніше повідомлялося, що мешканець Одеси провів у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки майже п'ять діб, хоча раніше його двічі – у 2020 та 2023 роках – знімали з військового обліку через проблеми із зором. За його словами, 14 березня 2026 року люди у військовій формі затримали чоловіка біля будинку, незважаючи на показані документи, і примусово доставили до ТЦК, де вилучили засоби зв'язку та не оформили затримання.

Також повідомлялося, що у Верховній Раді немає законопроєктів про зниження мобілізаційного віку нижче 25 років або призов жінок. Водночас обговорюють зміни для чоловіків старшої вікової групи, яким можуть знизити верхню межу призову.