Неочікуваний дзвінок: 75% фінів підтримали розмову Стубба з Путіним

27 жовтня, за власним рішенням, президент Фінляндії Александр Стубб і його норвезький колега Йонас Гар Стьоре ініціювали телефонну розмову з очільником Кремля Владіміром Путіним. Згідно зі словами Стубба, обговорення було "відвертим і діловим", хоча ЗМІ зазначали, що Путін здебільшого розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною.

Після розмови лідери Фінляндії та Норвегії поінформували президента України Володимира Зеленського про її перебіг. Український президент зазначив, що вони передали Путіну позицію України щодо майбутніх переговорів і узгодили теми обговорення з Києвом ще до дзвінка. Зеленський висловив припущення, що така комунікація може свідчити про серйозні наміри Росії щодо зустрічі переговорних груп в Абу-Дабі.

Цей дзвінок не залишився без уваги в Європі. Зокрема, прем'єрка Данії Метте Фредеріксен висловила скепсис, підкресливши, що Росія не демонструє ознак прагнення до миру, і союзникам необхідно "зберігати єдність, а не діяти поодинці". Також невдоволення висловили представники керівництва Литви та Естонії через порушення спільної позиції щодо неформального бойкоту прямих контактів із очільником Кремля.

Натомість, опитування громадської думки, проведене компанією Taloustutkimus на замовлення газети Ilta-Sanomat 28–29 жовтня 2026 року, показало разючу картину. Аж 75% фінів повністю або частково погодилися з тим, що президент Стубб вчинив правильно, зателефонувавши Путіну. Серед них 34% повністю підтримали дзвінок, а 41% — частково.

Найбільшу підтримку висловили люди похилого віку: 91% респондентів віком 80 років і старші вважають, що Стубб вчинив правильно. Хоча кількість опитаних у цій віковій групі була невеликою, ці дані підкреслюють готовність до діалогу серед старшого покоління. Серед осіб віком 35–49 років 68% підтримали рішення президента Фінляндії.

Лише 13% опитаних повністю або частково не погодилися з дзвінком, а 12% не змогли визначитися зі своєю позицією. Загалом в опитуванні взяли участь 1103 дорослих, які проживають на материковій частині Фінляндії, через онлайн-панель.

Дзвінок лідерів Фінляндії та Норвегії до Путіна відбувся на тлі активізації дипломатичних зусиль для припинення російської війни проти України. Водночас Сполучені Штати намагаються тиснути на Київ, а Європа наголошує на необхідності тиску на Кремль. Цей контекст робить фінсько-норвезьку ініціативу ще більш значущою.

Раніше колишній міністр закордонних справ України Вадим Пристайко пов’язав розмову з Путіним із тим, що, на його думку, очільники європейських держав досі не вірять у свої власні сили. Водночас прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон нагадав, що попередній досвід перемовин Франції та Німеччини з РФ мав дуже скромні результати, а дії росіян на полі бою свідчать про бажання Москви підкорити Україну.

Результати опитування свідчать про складність геополітичної ситуації та різноманітність поглядів на шляхи врегулювання конфлікту в Європі. Рішення фінського та норвезького лідерів, хоч і викликало неоднозначну реакцію, демонструє прагнення до діалогу, яке знайшло широку підтримку серед фінського народу. Це може вказувати на можливі зміни у дипломатичних підходах у майбутньому.