Нові "Герані" не бояться РЕБ, але сліпнуть у темряві: як працюватиме світломаскування

Удосконалення російських безпілотників та ракет, які атакують українські міста, можливо, знову змусить перейти до режиму світломаскування. Кореспондент Коротко про розбирався, що нового вигадав ворог.

Відключення реклами, фільтри на фарах автомобілів та ІЧ-маскування

Радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов ("Флеш") заявив, що через можливе застосування Росією дронів з оптичною навігацією Україні може знадобитися обмеження нічного освітлення будинків, доріг та трас.

"У 2022 році ми робили це зі страху і нерозуміння, а зараз, ймовірно, доведеться діяти усвідомлено. Якщо наш ворог почне масово використовувати модуль оптичної навігації "Сусанін" на "Герань-5" та інших БпЛА (ракетах) у нічний час, нам, можливо, доведеться переглянути питання про світломаскування".

Що ж передбачає світломаскування в умовах сучасної війни? Класичне, до якого ми звикли по фільмах про минулі війни, сильно видозмінилося, оскільки противник використовує не просто людський зір, а складні оптико-електронні комплекси, які в сотні разів чутливіші за людське око.

Тому тепер воно передбачає режим повного затемнення. Це відключення вуличного, архітектурного та рекламного освітлення. Використання щільних штор на вікнах житлових будинків та підприємств.

У трохи ослабленому режимі світломаскування передбачає відключення лише тих орієнтирів, які створюють "світлові коридори" (великі автомагістралі, мости, розв'язки). При цьому життєво важливе міське освітлення (наприклад, лікарняні зони) може працювати на мінімальній потужності.

У самому жорсткому вигляді воно може включати навіть використання автомобілями фар ближнього світла зі спеціальними маскувальними насадками (світлофільтрами) або повний рух військової техніки в нічний час з використанням приладів нічного бачення (ПНБ)/тепловізорів.

Специфічний вид світломаскування для сучасної війни - це інфрачервоне (ІЧ) маскування, яке включає використання спеціальних екранів і маскувальних сіток, що гасять не тільки видиме світло, але і теплове випромінювання об'єктів, щоб їх не засікли нічні тепловізійні камери дронів. Це робиться тому, що сучасні російські дрони та ракети використовують для пошуку цілей не тільки звичайні відеокамери, а й інфрачервоні (тепловізійні) датчики наведення, що реагують на тепло, яке випромінює об'єкт.

І щоб такий дрон не зміг навестися на тепло, застосовуються спеціальні ІЧ-екрани та маскувальні сітки. Вони виготовлені з матеріалів, які поглинають або розсіюють теплове випромінювання. Ними накривають техніку, трансформатори чи важливі будівлі. В результаті для тепловізора безпілотника гарячий об'єкт стає холодним і зливається з навколишнім середовищем. Дрон його просто не бачить.

Модуль "Сусанін" невразливий для РЕБ

Ворог почав використовувати нову модифікацію дрона "Герань" - "Герань-5 К5-К". Це найновіша російська модифікація ударного безпілотника (фактично дешевої крилатої ракети), зафіксована в небі над Україною у вересні-жовтні 2026 року. Він принципово відрізняється від старих поршневих "Шахедів" ("Герань-2") використанням турбореактивного двигуна та просунутої електроніки.

Особливістю нової "Герані" є комбінована система наведення. Це супутникова навігація GPS/ГЛОНАСС із захистом від РЕБ "Комета", інерційна система MINSOO V3, 3G/4G/LTE-модеми для коригування через цивільні мережі та модуль оптичної навігації "Сусанін". Це російська бортова система автономної оптико-електронної навігації по підстилаючій поверхні. Вона працює за принципом DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlation), який раніше використовувався лише у дорогих стратегічних крилатих ракетах. Тепер цю технологію здешевили та адаптували для БпЛА.

Цей модуль має картографічну базу. Перед стартом в пам'ять бортового комп'ютера дрона (виконаного на базі мікрокомп'ютерів типу Orange Pi або Radxa) завантажуються високорозв'язані супутникові або еталонні знімки місцевості по всьому маршруту польоту.

По них ракета-дрон веде оптичне сканування: у польоті курсова камера безпілотника безперервно знімає земну поверхню під собою.

А потім спеціальні нейромережевые алгоритми як реального часу порівнюють картинку з камери із закладеними на згадку эталонами. Комп'ютер знаходить збіги (перехрестя, русла річок, характерні будови, контури доріг) і обчислює точні географічні координати дрону.

Головна небезпека від цього модуля - це повна невразливість до РЕБ. Модулю "Сусанін" взагалі не потрібний сигнал GPS/ГЛОНАСС. Системи радіоелектронної боротьби, які "глушать" чи підміняють супутникові координати (спуфінг), проти цієї системи марні. Дрон йде в режимі радіомовчання.

...але його можна збити з цілі режимом світломаскування

А тепер відповідь на питання, яке відношення всі ці нововведення мають до світломаскування. Справа в тому, що головна слабкість модуля "Сусанін" - темрява. Оскільки система орієнтується за візуальною картинкою зі своєї камери (порівняючи її з супутниковими знімками в пам'яті), вночі, в туман або сильний снігопад вона "сліпне" і починає критично помилятися наведення дрону.

А освітлені мікрорайони, траси та дороги - це ідеальний маркер цілей для "Сусаніна". Яскраво освітлені нічні автомагістралі, розв'язки та міжміські дороги перетворюються на камері безпілотника на ідеальні, висококонтрастні "світлові нитки". Вони різко виділяються на тлі абсолютно темних полів та лісів.

Тому відключення освітлення великих доріг та трас, зашторені вікна у мікрорайонах у містах позбавляють модуль "Сусанін" на новій "Герані" контрастної опори цілевказівки та можливості бачити орієнтири і знаходити свою ціль.

Про що ще попереджає "Флеш"

Крім застосування модуля оптичної навігації на стратегічних безпілотниках, Сергій Бескрестнов звертає увагу, що штучний інтелект вже активно впроваджується в російські БпЛА прямо на лінії фронту і в прифронтових зонах.

За даними експерта, технології ШІ для пошуку цілей та автономного наведення зараз застосовуються на безпілотниках "Блискавка", V2U, "Ланцет", а також на окремих модифікаціях "Гераней". Експерт виділяє такі ключові загрози для цих систем:

• Повна незалежність від GPS. БпЛА орієнтуються на візуальне зображення місцевості, тому традиційні засоби РЕБ не здатні перешкодити їх навігації і зірвати політ.
• Самостійний пошук та атака. Безпілотники здатні без участі оператора розпізнавати автомобільний транспорт, залізничні колії, склади та логістичні об'єкти, після чого одразу переходити в атаку.
• Масовість на фронті. На Запорізькому напрямку вже фіксують десятки атак автономних "Блискавок" щодня.
• Далекі поодинокі удари. Зафіксовано випадок, коли запущений із Криму безпілотник самостійно відшукав та атакував об'єкт української портової інфраструктури.
• Політ на гранично малих висотах. Автономні дрони здатні пересуватися на висоті лише 20–40 метрів, що робить їх практично непомітними для українських радарів ППО.