/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F993869795c21d9a4d3830ec2b1f8c5b3.jpg)
"У нас усе вбили": Кремль звинуватили у знищенні незалежної російської газети
Росія / © iStock
У Росіїприпинило роботу одне з найвідоміших незалежних медіа країни — «Новая газета», яке протягом трьох десятиліть публікувало журналістські розслідування про корупцію, порушення прав людини та зловживання російських чиновників. Редакція заявила, що російська влада та спецслужби фактично змусили видання закритися, назвавши те, що сталося, «вбивством» газети.
Про це повідомляє BBC.
На сайті «Новой газеты» опублікували заяву, в якій журналісти повідомили про припинення роботи та поклали відповідальність за це на російську владу.
«У нас усе вбили», — йдеться в заяві редакції.
Журналісти наголосили, що газета більше не може продовжувати роботу через дії російських державних органів і спецслужб.
Однією з причин закриття стало отримане редакцією розпорядження про виселення з приміщення. Водночас було відключено систему, за допомогою якої видання отримувало фінансові внески від читачів. Це фактично позбавило газету можливості фінансувати підготовку та публікацію матеріалів.
У редакції назвали те, що відбувається, «координованим актом» і звинуватили російський «репресивний державний апарат» у цілеспрямованому знищенні незалежної журналістики.
«Права і свободи людини в країні знищені, а їхній захист прирівняний до злочину. Суди знищені разом із правом. Наявність переконань тепер є державною зрадою», — заявили журналісти.
Шестеро журналістів видання були вбиті
«Новая газета» здобула репутацію одного з найавторитетніших незалежних медіа Росії завдяки розслідуванням корупції, порушень прав людини та зловживань владою.
Робота над такими матеріалами становила серйозну небезпеку для журналістів. За інформацією редакції, протягом історії видання шестеро пов’язаних із ним журналістів були вбиті за виконання професійного та громадянського обов’язку.
Серед них — відома журналістка Анна Політковська, яка писала, зокрема, про війну в Чечні та злочини російських силовиків. Її застрелили у під’їзді власного будинку в Москві 7 жовтня 2006 року.
Таким чином, припинення роботи газети відбувається на тлі тривалої історії переслідувань її співробітників і тиску на незалежну журналістику в Росії.
Тиск посилився після вторгнення в Україну
Ситуація для «Новой газеты» та інших незалежних російських медіа різко погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Невдовзі після початку війни російська влада ухвалила низку законів, які передбачають покарання за поширення інформації, що суперечить офіційній позиції Кремля. Зокрема, переслідувань зазнали журналісти та громадяни, які критикували вторгнення і дії російського керівництва.
Сама «Новая газета» втратила ліцензію, а доступ до її сайту заблокували. Кількох журналістів та авторів видання внесли до реєстру «іноземних агентів» — статусу, який російська влада використовує для тиску на критиків режиму.
Попри обмеження, редакція тривалий час намагалася продовжувати роботу в скороченому форматі. Читачі, зокрема, використовували VPN для обходу блокування сайту.
Однак нові обмеження, втрата ліцензії та фінансових можливостей зрештою поставили видання перед неможливістю продовжувати діяльність.
У редакції проводили обшуки, головреда допитали
Тиск на газету супроводжувався кримінальними переслідуваннями її співробітників.
Раніше цього року правоохоронці провели обшук у редакції. Журналіста-розслідувача Олега Ролдугіна заарештували та звинуватили в неправомірному доступі до комп’ютерної інформації.
У межах цієї справи поліція також допитувала головного редактора «Новой газеты» Сергія Соколова. У його помешканні провели обшук.
Ці події стали черговим етапом тиску на видання, яке попри блокування, судові рішення та переслідування журналістів продовжувало публікувати критичні матеріали про російську владу.
Нобелівська премія не врятувала
Одним із засновників «Новой газеты» у 1990-х роках був журналіст Дмитро Муратов, який багато років очолював редакцію.
У 2021 році він отримав Нобелівську премію миру за зусилля із захисту свободи висловлювання поглядів, яку Нобелівський комітет назвав передумовою демократії та тривалого миру.
Однак навіть міжнародне визнання не захистило журналіста від переслідувань російської влади: у 2023 році Муратова оголосили «іноземним агентом».
Нині співробітники «Новой газеты» вже почали збирати речі в редакції.
Як зазначає BBC, припинення роботи видання стало символічним завершенням цілої епохи незалежної російської журналістики та показовою ознакою подальшого посилення авторитаризму в Росії.

