МОЗ переписав правила встановлення інвалідності

Міністерство охорони здоров'я України затвердило нове керівництво та практичні рекомендації щодо застосування критеріїв встановлення інвалідності. Документ ухвалили наказом № 1448 у межах постанови Кабміну № 1338, і він має змінити саму логіку роботи лікарських та експертних команд.

Головна зміна - перехід на комплексне оцінювання того, як хвороба реально впливає на повсякденне життя людини, за стандартами Міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Тобто дивитимуться не на діагноз як такий, а на те, що саме людина може і не може робити щодня.

Що змінюється в самій процедурі

У МОЗ наголошують: нове керівництво не розширює критерії та не передбачає автоматичного надання групи інвалідності лише за наявністю діагнозу. Клінічні показники стають допоміжними - остаточне рішення спирається на індивідуальну оцінку того, як людина справляється у побуті.

Документ систематизує підходи до оцінки порушень за різними патологіями: онкологічними, серцево-судинними, неврологічними, психічними, ендокринними захворюваннями, а також при травмах і розладах опорно-рухового апарату. Для кожної групи хвороб прописані характеристики стійких порушень функцій, відповідні категорії МКФ та рекомендовані клінічні шкали й переліки обстежень.

Експертні команди тепер отримують практичний алгоритм: від аналізу наданої медичної документації до безпосереднього огляду, опитування та визначення функціональних можливостей. Особливу увагу приділятимуть здатності людини до самообслуговування, пересування, орієнтації в просторі, спілкування, навчання, контролю поведінки та трудової діяльності.

Які принципи заклали в новий підхід

• Комплексне оцінювання. Якщо в людини кілька супутніх діагнозів, враховують їхній сукупний вплив на організм, а не кожен стан окремо.
• Індивідуальний підхід. Визначальними стають фактичні можливості, потреба в сторонній допомозі, рівень болю та втоми.
• Обґрунтованість обстежень. Додаткові аналізи призначають лише за потреби. Якщо наданих медичних даних достатньо для об'єктивного висновку, відсутність одного з рекомендованих обстежень більше не може бути підставою для повернення документів чи відмови в оцінюванні.
• Орієнтація на реабілітацію. Процедура допомагає точніше сформувати індивідуальну програму реабілітації та визначити потребу в допоміжних засобах.

Окремо прописані готові приклади питань, методи спостереження і функціональні тести - вони допомагають встановити, у якій саме сторонній допомозі чи засобах реабілітації потребує людина.

Що це означає для людини, яка йде на комісію

Найважливіше практичне наслідок: відсутність окремого обстеження вже не стане приводом розвернути людину на комісії чи відмовити в оцінюванні, якщо наявних медичних даних достатньо. Це прибирає одну з найпоширеніших бюрократичних зачіпок, через які людям доводилося ходити по кабінетах і збирати довідки, які не впливали на суть рішення.

Водночас автоматичної групи за діагнозом не буде - експерти оцінюватимуть реальний стан людини, а не паперовий перелік хвороб. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я України.