Знищено символ незламності Краматорська: як авіаудар РФ стер історію

Площа Миру, де височів виконком, завжди була осередком життя Краматорська. У її стінах зберігалася історія машинобудування, дух революцій та повсякденні плани громади. Вона була не просто адміністративною будівлею, а справжнім фундаментом українського Краматорська, його серцем і символом.

Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко, свідком на власні очі бачив наслідки удару, з гіркотою констатував, що будівля, яка пережила події 2014 року – штурми, захоплення і звільнення – цього разу зазнала нищівних руйнувань. Його слова про те, що можна по-різному ставитися до чиновників, але саме в цьому полягає свобода та ідентичність, звучали як заклик до збереження цінностей.

Російська авіація атакувала будівлю, яка, за словами Гончаренка, була центральною будівлею української державності в місті. Удар призвів до потрощених вікон і стін, а приміщення всередині вигоріли дотла. Деталі щодо типу боєприпасів та можливих постраждалих уточнюються, однак масштаби руйнувань вже свідчать про цілеспрямовану атаку на міську інфраструктуру.

Прокуратура Донецької області повідомила, що внаслідок російських атак на Краматорськ та Слов'янськ 31 жовтня щонайменше 6 людей зазнали поранень. Було пошкоджено 15 домоволодінь та автомобіль. Цей епізод став черговим у серії жорстоких атак на місто.

За останні місяці Краматорськ дедалі частіше перебуває під прицілом російських військ. 5 травня окупанти скинули три фугасні авіабомби на центр міста, поранивши 17 людей. 31 липня був атакований багатоквартирний мікрорайон, а 4 серпня авіабомби ФАБ-250 влучили в житловий будинок у центрі, поранивши щонайменше 24 особи та пошкодивши численні об'єкти інфраструктури. 8 жовтня російські війська вдарили по рейсовому автобусу з пасажирами.

За фактом удару 4 серпня правоохоронці розпочали досудове розслідування за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів і звичаїв війни. Ці злочини підкреслюють систематичний характер руйнувань та атак на мирне населення.

Навесні 2014 року Краматорськ вже пережив захоплення проросійськими бойовиками. Тоді українські війська звільнили місто в липні того ж року, і з того часу Краматорськ став одним із ключових центрів української влади на Донеччині. Саме тому будівля виконкому на площі Миру мала для краматорців не лише адміністративне, а й глибоке символічне значення, уособлюючи звільнення та українську державність.

Ці події відбуваються на тлі постійних російських атак на регіон. Наприклад, 31 жовтня понад 200 тисяч абонентів на Дніпропетровщині залишилися без світла через атаки РФ, а мешканців Херсона попередили про небезпеку після завершення гуманітарної місії в окупованих Олешках, що свідчить про широке використання повітряних ударів по всій Україні.

Олександр Гончаренко, начальник Краматорської міської військової адміністрації, емоційно підкреслив: «Можна знищити будівлю, випалити нашу землю та вкрасти спогади. Але не знищити їм наше право на майбутнє».

У повідомленні Краматорської міської ради зазначалося, що будівля пережила окупацію міста у 2014 році, штурми та звільнення, але не вистояла перед черговим російським ударом.

Руйнування будівлі виконкому в Краматорську є трагічним епізодом, що символізує спроби ворога зламати дух українців. Проте, як наголошують місцеві жителі та влада, навіть попри втрату історичної споруди, право на майбутнє та ідентичність Краматорська залишаються непорушними. Ця історія має стати ще одним нагадуванням про ціну свободи та важливість збереження культурної спадщини.