Жорстка вимога Кушнера до Зеленського: 30 днів тиші для НПЗ Росії

20 жовтня 2022 року в Осло відбулася знакова зустріч, хоча Джаред Кушнер, зять тодішнього президента США Дональда Трампа, через хворобу не зміг бути присутнім особисто. Він долучився до переговорів із Володимиром Зеленським дистанційно, розпочавши обговорення, яке згодом було описане як «дуже жорстке».

Під час цієї розмови Кушнер наполягав на 30-денній паузі в українських атаках на російські нафтопереробні заводи. Він пояснив, що разом зі спецпредставником США Стівом Віткоффом витрачає значні ресурси, час та авіаційне пальне на переговори з Москвою. На його думку, Україна мала б продемонструвати вдячність за ці дипломатичні зусилля, погодившись на тимчасове припинення ударів.

Наступного дня після цієї зустрічі, 21 жовтня, відбувся інший важливий дзвінок: Дональд Трамп звернувся до Ілона Маска з проханням відновити супутниковий зв’язок Starlink для України, який на той час відчував перебої. Хоча американські посадовці заперечили будь-який зв'язок між цими двома подіями, українські та європейські представники мали іншу думку.

Один із українських військових посадовців повідомив журналістам, що Києву терміново була потрібна допомога адміністрації США для відновлення супутникового зв'язку. У цьому контексті, питання Starlink і нафтопереробних заводів стали, за його словами, «двома частинами однієї історії», натякаючи на взаємозв'язок вимог.

Європейські союзники України також висловили занепокоєння через загострення риторики між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, що ускладнювало ситуацію. Тиск на Київ, згідно з інформацією одного з європейських посадовців, тривав щонайменше до завершення проміжних виборів у Сполучених Штатах, додаючи політичний вимір до військових та дипломатичних процесів.

Попри офіційні заперечення американської сторони, українські та європейські співрозмовники видання The Wall Street Journal бачили чіткий взаємозв'язок між вимогами Вашингтона щодо припинення атак на російські НПЗ і критичною потребою України у відновленні супутникового зв'язку.

Згідно з інформацією, Вашингтон змінив підхід до переговорів про завершення війни, відмовившись пов'язувати гарантії безпеки для України з передачею територій Росії. Одночасно США та Москва активно обговорюють потенційні економічні домовленості, включно з енергетичною сферою, що свідчить про ширший спектр взаємодій між сторонами.

У цей період президент Фінляндії Олександр Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонні розмови з президентом Росії Володимиром Путіним, обговорюючи припинення війни проти України та дипломатичні кроки для досягнення миру. Ці контакти підкреслюють багатовекторність міжнародних зусиль щодо врегулювання конфлікту.

Один зі співрозмовників видання «Вікіпедія» охарактеризував розмову як «дуже жорстку», підкреслюючи напруженість переговорів.

«Starlink та нафтопереробні заводи стали двома частинами однієї історії», — зазначив один з українських військових посадовців, вказуючи на сприйнятий взаємозв'язок подій.

Історія жовтневих переговорів підкреслює складну взаємодію між військовими діями, дипломатичними зусиллями та політичними інтересами. Вона розкриває динаміку, за якої рішення на полі бою можуть бути тісно пов'язані з негласними домовленостями, формуючи майбутній хід конфлікту.