Чоловіка з відстрочкою не випустили за кордон через брата: що вирішив суд

В Україні чоловікові, який мав відстрочку від мобілізації, відмовили у виїзді за кордон разом із матір'ю з інвалідністю II групи. Причиною стало те, що його брат раніше супроводжував жінку за кордон, але сам до України не повернувся. Чоловік оскаржив рішення прикордонників і виграв суд.

Про це йдеться в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/8636/26, пише “Судово-юридична газета”.

Чому чоловіка не випустили за кордон

22 липня 2026 року чоловік разом із матір'ю прибув до пункту пропуску «Могилів-Подільський». Він мав чинну відстрочку від мобілізації та надав документи, які підтверджували інвалідність матері, родинні зв'язки та спільне проживання.

Однак під час перевірки прикордонники з'ясували, що 24 липня 2025 року жінка вже виїжджала за кордон з іншим сином, який після її повернення залишився за межами України.

У ДПСУ послалися на правила, згідно з якими чоловіки віком від 18 до 60 років, які супроводжують осіб з інвалідністю, зобов'язані повернутися в Україну не пізніше за них.

Саме через порушення цього правила братом позивачеві відмовили в перетинанні кордону.

Що вирішив суд

Чоловік звернувся до суду, наполягаючи, що мав усі необхідні документи та законні підстави для виїзду.

Суд погодився з його аргументами. Зокрема, встановив, що порушення, допущене попереднім супровідником, не може бути підставою для заборони виїзду іншій людині, яка має на це законне право.

Крім того, суд наголосив, що відстрочка від мобілізації та право на перетинання державного кордону — різні правові підстави. У цьому випадку чоловік підтвердив право супроводжувати матір з інвалідністю.

У результаті Запорізький окружний адміністративний суд визнав відмову прикордонників протиправною та скасував її.

Також суд постановив стягнути на користь позивача 1331,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду.

Мобілізація в Україні: які зміни готують

В Україні готують масштабну реформу мобілізації та бронювання, основні пропозиції якої мають представити до 1 грудня. Уряд уже запровадив нові ліміти бронювання: до 95% працівників для підприємств ОПК та енергетики і до 50% для міжнародних проєктів. Також переглядають критерії критичності підприємств та обговорюють можливе скасування окремих відстрочок, зокрема для студентів і багатодітних батьків.

Серед інших пропозицій — так звані «ротації з бізнесом», коли підприємства зможуть отримати повне бронювання в обмін на добровільне направлення частини працівників до війська. Для ухилянтів і військових у СЗЧ також розглядають жорсткіші обмеження, зокрема блокування рахунків, арешт майна та заборону керувати автомобілем. Наразі ці ініціативи перебувають на стадії обговорення.

Водночас, хоча загальний мобілізаційний вік починається з 25 років, окремі категорії чоловіків віком 18–24 роки також підлягають мобілізації. Йдеться, зокрема, про військовозобов'язаних із відповідним статусом, випускників військових кафедр з офіцерськими званнями та колишніх працівників силових структур. Юристи радять перевіряти військово-облікові дані в «Резерв+», щоб уникнути помилок у визначенні статусу.