/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F2d72dc5881bd3ef3c2b6ac9d5cfb5085.jpg)
Ще в одній країні Європи на виборах лідирує противниця військової допомоги Україні: де саме
Болгарія / © Associated Press
У Болгарії в другому турі президентських виборів лідирує чинна президентка Іліяна Йотова, яка виступає проти військової допомоги Україні та підтримує зближення з Росією. За даними екзитполів, вона випереджає свого суперника Андрея Гюрова майже на 20 відсоткових пунктів.
Про це повідомляє BNT News з посиланням на результати опитування виборців.
Другий тур виборів відбувся в неділю, 1 листопада. За посади президента та віцепрезидента змагалися дві пари: 62-річна Іліяна Йотова та Кирил Вилчев, а також 50-річний колишній виконувач обов'язків прем'єр-міністра Андрей Гюров і Георгій Кандев.
За даними екзитполу «Міра» станом на 20:00:
-
Іліяна Йотова та Кирил Вилчев — 58,2% голосів.
-
Андрей Гюров та Георгій Кандев — 38,6%.
Явка виборців становила 27,2%. Наведені результати є даними екзитполу, а не остаточними підсумками голосування.
Яка позиція кандидатів щодо України
Йотову підтримує партія прем'єр-міністра Румена Радева «Прогресивна Болгарія», яка виступає за відновлення відносин із Росією та скасування санкцій проти неї.
Як зазначає Liga.net, під час передвиборчої кампанії Йотова виступала проти надання Україні військової допомоги, стверджуючи, що це нібито може призвести до ескалації війни.
Вона очолила державу після того, як 19 січня 2026 року Румен Радев оголосив про відставку з посади президента. У квітні його партія перемогла на парламентських виборах, здобувши 44,59% голосів.
Натомість Андрей Гюров підтримує продовження допомоги Україні та поглиблення співпраці Болгарії з ЄС і НАТО.
Він виконував обов'язки прем'єр-міністра від 19 лютого до 8 травня 2026 року. Саме за його урядування, 30 березня, Україна та Болгарія підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.
У Сербії також планують обмежити постачання зброї Україні
Водночас переможці виборів не планують приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії. Сербія залишається залежною від російських енергоносіїв: «Газпром» постачає країні близько 2,2 млрд кубометрів газу щороку за цінами, нижчими від ринкових.
У «Студентському списку» наголошують, що розглядають відносини з Москвою насамперед як економічну залежність, а не політичний союз. Серед викликів для майбутнього уряду — ситуація з нафтовою компанією NIS, яка управляє єдиним у країні НПЗ і залежить від американських санкцій та продажу російської частки.

