/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Ffdf0cf9e760416268ba1a32130ea5afb.jpg)
Несподіваний результат: 67% фінів проти нормалізації відносин з Росією
Наприкінці жовтня, 28-29 числа, у Фінляндії, яка вже стала свідком численних геополітичних зрушень, компанія Taloustutkimus провела опитування серед 1103 дорослих мешканців материкової частини країни. Це дослідження мало на меті з'ясувати ставлення фінів до питання нормалізації відносин із східним сусідом.
Ключовою фігурою, яка аналізувала ці дані, став директор з досліджень Taloustutkimus Туомо Тур’я. Його зазвичай стримані професійні оцінки цього разу були відзначені легким подивом, оскільки результати виявили несподівану динаміку у настроях фінського суспільства.
Згідно з опитуванням, проведеним на замовлення газети Ilta-Sanomat, переважна більшість фінів — 67% респондентів — вважає, що наразі не час починати нормалізацію відносин із Росією. Ця цифра є однозначним показником чіткої позиції суспільства.
Поглиблений аналіз показав, що 38% учасників опитування категорично не погоджуються з ідеєю швидкої нормалізації, тоді як 29% висловили часткову незгоду. Однак, незважаючи на загальну тенденцію, 26% опитаних вважають, що відновити діалог варто вже зараз, що й здивувало Туомо Тур’ю.
Ці дані з'явилися на тлі нещодавніх телефонних розмов. 27 жовтня президент Фінляндії Александер Стубб та прем’єр-міністр Норвегії з власної ініціативи провели переговори з очільником Кремля. За словами Стубба, розмова була "відвертою і діловою", що викликало обговорення серед європейських лідерів та навіть заяву українського президента Володимира Зеленського щодо готовності Росії до переговорів у Абу-Дабі.
Проте, незважаючи на ці дипломатичні контакти, більшість фінів схвалюють телефонну розмову свого президента, проте не готові поспішати з повною нормалізацією відносин, свідчить про глибоку обережність у суспільстві.
Історично відносини Фінляндії з Росією були складними, позначеними періодами як тісної співпраці, так і напруженості. Поточна ситуація у світі лише підсилює цю обережність, змушуючи країни переосмислювати свої зовнішньополітичні стратегії.
Варто зазначити, що під час телефонної розмови з європейськими лідерами очільник Кремля, за інформацією ЗМІ, зосередився на "історичних першопричинах конфлікту" з Україною, аналізуючи події з 2014 року. Цей акцент може бути одним із факторів, що впливає на сприйняття фінами можливості швидкої нормалізації відносин.
Директор з досліджень Taloustutkimus Туомо Тур’я зазначив, що результати дослідження вразили його, особливо кількість тих, хто вже готовий до змін у відносинах, хоча загальний результат він вважає однозначним.
Результати опитування демонструють, що фінське суспільство залишається розділеним у своїх поглядах на майбутнє відносин із Росією, але більшість схиляється до збереження дистанції. Це створює важливий контекст для майбутніх зовнішньополітичних рішень, підкреслюючи значущість громадської думки у формуванні міжнародної політики країни.

