Штрафи для ухилянтів від мобілізації: які зміни до закону готують в уряді

Штрафи у сфері військового обліку в Україні можуть суттєво змінити - уряд повторно взявся за законодавчу ініціативу щодо посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю BBC підтвердив, що законопроєкт, який тривалий час перебуває у Верховній Раді, актуалізують і планують повернути на розгляд парламенту. За його словами, Збройним силам потрібне поповнення особового складу через бойові втрати, поранення та випадки СЗЧ.

Які штрафи для ухилянтів діють зараз

Слово «ухилянт» у побуті вживають щодо чоловіків, які не з'являються до територіальних центрів комплектування за повістками або уникають мобілізації. Проте з погляду закону не кожна така дія є ухиленням від призову.

Порушення правил військового обліку регулюють статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У 2026 році під час особливого періоду адміністративний штраф за такі порушення становить від 17 000 до 25 500 грн.

Йдеться про неявку до ТЦК за повісткою, несвоєчасну постановку на військовий облік, неповідомлення про зміну персональних даних та інші вимоги законодавства щодо обліку.

Коли настає кримінальна відповідальність

Кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації передбачає стаття 336 Кримінального кодексу України. Вона тягне позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Однак, як пояснила адвокатка юридичної компанії Де-Юре Лариса Кісь, для кримінального переслідування людина має пройти весь ланцюжок: прибути до ТЦК, пройти військово-лікарську комісію, бути визнаною придатною, отримати мобілізаційне розпорядження і без поважних причин не прибути на відправку.

Саме по собі ігнорування повістки для уточнення даних чи проходження ВЛК не є підставою для відкриття кримінальної справи - за це передбачено лише адміністративний штраф.

Що планують змінити в законодавстві

Питання посилення відповідальності знову розглядають на рівні уряду та парламенту. За словами Сергія Корецького, дискусію пов'язують із переговорами щодо бронювання працівників.

Серед варіантів, про які повідомляють окремі народні депутати, обмеження доступу до певних державних послуг та блокування банківських рахунків для тих, хто ухиляється від мобілізації.

Представники бізнесу на цьому фоні порушують питання про заходи проти ухилення від мобілізації та самовільного залишення служби, аби розподілити навантаження між військовозобов'язаними справедливіше.