Стріляють смердючою кров’ю просто з очей: вчені розкрили незвичайний спосіб захисту

Кілька видів рогатих ящірок виробили незвичайний, але ефективний спосіб захисту від хижаків: у разі небезпеки вони виприскують смердючу кров просто зі своїх очей. Такий несподіваний напад змушує багатьох потенційних ворогів, особливо ссавців, відступати. Незвичайні властивості крові пояснюються раціоном цих рептилій, які масово поїдають отруйних мурах.

Про це пише видання Popular Science, посилаючись на дослідження біологів, які вивчають рогатих ящірок у США.

Як ящірки перетворюють кров на зброю

Рогаті ящірки, яких також називають рогатими жабами, мешкають у посушливих районах від Мексики до південної Канади. Їхнє тіло вкрите гострими шипами, а забарвлення допомагає маскуватися серед піску, каміння та чагарників.

Однак природного маскування та колючого панцира не завжди достатньо для захисту від койотів, змій та хижих птахів. Тому деякі види цих рептилій використовують значно незвичніший механізм оборони — буквально стріляють у нападників власною кров’ю.

Професор біології Техаського християнського університету Дін Вільямс пояснює, що спочатку ящірки намагаються уникнути зустрічі з ворогом завдяки маскуванню. Вони майже не рухаються, зливаючись із навколишнім середовищем.

Якщо ж сховатися не вдається, рептилії переходять до іншого способу захисту. Вони створюють підвищений тиск у кровоносних судинах навколо очей, унаслідок чого ті розриваються і кров вилітає назовні струменем.

Для хижаків-ссавців така зустріч виявляється вкрай неприємною: кров має огидний запах і смак, тому тварини часто припиняють напад і тікають.

Чому кров ящірок така огидна

Секрет незвичайної захисної зброї криється в харчуванні рептилій. Основу їхнього раціону становлять великі мурахи-женці роду Pogonomyrmex, які захищаються за допомогою нейротоксичної отрути. У ссавців вона викликає сильний і тривалий пекучий біль.

Рогаті ящірки, однак, здатні поїдати цих мурах у великих кількостях, не зазнаючи аналогічного впливу їхньої отрути.

Дослідження 2024 року показало, що після споживання мурах-женців у крові ящірок різко збільшується концентрація певної хімічної сполуки. Науковці припускають, що вона утворюється внаслідок переробки мурашиної отрути й надає крові відразливого смаку.

Таким чином, рептилії фактично використовують особливості власного раціону для створення хімічного захисту від хижаків.

Кров не рятує від усіх ворогів

Попри ефективність такого механізму, він не захищає рогатих ящірок від усіх нападників. Зокрема, хижі птахи, серед яких каліфорнійські зозулі-ранери, не відмовляються від такої здобичі через смердючу кров.

Проти пернатих ворогів рептилії використовують гострі роги на потилиці, якими намагаються вдарити птаха, що схопив їх дзьобом.

Інші способи оборони вони застосовують проти змій. Від гримучих змій ящірки зазвичай намагаються втекти, а коли стикаються зі швидшими батоговими зміями або полозами, притискають тіло до землі, виставляючи назовні колючий хребет. Через це змії стає складніше проковтнути здобич.

Чому рогаті ящірки опинилися під загрозою зникнення

Попри ефективні природні механізми захисту, деякі популяції рогатих ящірок у Техасі стрімко скорочуються. За словами Вільямса, однією з головних причин є руйнування природного середовища існування через індустріалізацію та розширення міст.

Ці рептилії залежать від чагарникової рослинності, яка забезпечує їм укриття та захищає від перегрівання. Після розчищення таких територій ящірки часто просто зникають.

Додаткову небезпеку становлять інвазивні вогняні мурахи. На відміну від мурах-женців, яких ящірки самі поїдають, цей вид атакує їхні підземні гнізда, знищує яйця та може вбивати молодих рептилій.

Для збереження популяцій у Техасі реалізують спеціальні природоохоронні програми за участю місцевих зоопарків. Щороку в дику природу випускають майже тисячу молодих рогатих ящірок.

Паралельно дослідники працюють над засобами точкового знищення вогняних мурах, щоб зменшити їхній вплив на рептилій.

Науковці сподіваються, що ці заходи допоможуть зберегти незвичайних мешканців американських пустель, чия здатність виприскувати кров з очей стала одним із найхимерніших прикладів природного захисту від хижаків.