Тільки 11% українців вірять у "заморожування" війни: чому Київ готовий до переговорів?

У жовтні 2026 року в інтерв'ю Fox News президент України Володимир Зеленський вперше висловив готовність розглянути можливість замороження бойових дій уздовж поточної лінії фронту. Він назвав це "припиненням вогню" або "припиненням вбивств", підкресливши, що це є мінімальною вимогою до Росії, за якою мають слідувати гарантії безпеки від США та європейських партнерів.

Паралельно, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав ідею "повного перемир'я", коментуючи локальне припинення вогню в тимчасово окупованих Олешках. Він зазначив, що Україна добросовісно дотримується свого слова, і результати в Олешках можуть стати першим кроком до зміцнення довіри, прокладаючи шлях до ширшого мирного процесу.

Проте, попри готовність Києва, Росія послідовно відмовляється від припинення вогню. Ще у березні 2025 року Україна погодилася на безумовне припинення вогню, запропоноване США. Однак, за словами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, Росія виступає проти припинення вогню, яке може надати Україні перепочинок, наполягаючи на досягненні "поставлених цілей".

Ця позиція Кремля, а також тиск з боку США, де президент послабив санкції проти РФ і навіть запросив голову МЗС Сергія Лаврова на G20, викликають значні сумніви серед українців щодо реальності "заморожування" конфлікту.

Згідно з опитуванням, проведеним Фокусом, лише 11% українців вірять у можливість замороження війни. Натомість 48% очікують продовження війни із посиленням військової та фінансової підтримки від міжнародних партнерів, а 36% вважають, що війна на виснаження триватиме без змін.

Ці дані свідчать про глибоку недовіру українського суспільства до будь-яких мирних ініціатив, які не передбачають повного відновлення територіальної цілісності країни, та підкреслюють переконання, що лише потужна міжнародна підтримка може змінити хід подій.

Західні медіа у жовтні минулого року повідомляли про те, що Кремль був готовий завершити війну у 2022 році, якби НАТО погодилося відвести війська на лінію 1997 року. Це свідчить про глибокі розбіжності у баченні мирного врегулювання.

Державний секретар США Марко Рубіо також висловив сумніви щодо можливості припинення російсько-української війни шляхом переговорів та вступу України до НАТО у короткостроковій перспективі, адже це "неприйнятно для Путіна", що ще більше ускладнює пошук компромісів.

Володимир Зеленський заявив: "Заморозити і зупинити. І, звісно, це мінімум, чого ми сьогодні хочемо від Росії. Потім, звичайно, ми звернемося до президента США та до європейців і попросимо гарантій безпеки. Але найголовніше – це мир. А також безпека".

Андрій Сибіга підкреслив: "Україна діяла добросовісно і дотримала свого слова… результати в Олешках можуть стати заходом зміцнення довіри і прокласти шлях для подальших кроків у мирному процесі. Якщо бойові дії можна зупинити в одному місці, їх можна зупинити скрізь і назавжди".

Таким чином, попри дипломатичні ініціативи та готовність України до певних кроків, шлях до стабільного миру залишається невизначеним. Настрої суспільства відображають усвідомлення складності ситуації та відсутність швидких рішень, покладаючи надію на продовження міжнародної підтримки для досягнення бажаного результату.