Небачений захист: Як купол РЕБ над Києвом змінив стратегію атак РФ

Уже кілька тижнів тому в Києві розпочалися невтомні роботи. Поки більшість містян жили своїм звичайним життям, сотні локацій по всьому місту перетворювалися на таємні пункти розгортання антен та обладнання. Це була масштабна та амбітна місія: створити захисний «купол» з радіоелектронної боротьби (РЕБ), здатний глушити МЕШ-радіозв'язок, через який російські оператори керували ударними дронами типу «Шахед» з території РФ.

Ініціатором і головним рушієм цієї операції став позаштатний радник Президента Сергій Флеш Бескрестнов. За його словами, завдання було колосальним – за лічені тижні виконати величезний обсяг робіт, що вимагало не лише технічної майстерності, а й безпрецедентної організаційної синхронізації.

До процесу були залучені всі основні українські виробники засобів РЕБ, які працювали цілодобово, виготовляючи та монтуючи необхідне обладнання. Операція координувалася на найвищому рівні: до неї долучилися Генеральний штаб, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Рада національної безпеки і оборони, Офіс Президента та інші підрозділи Збройних сил України. Весь процес перебував під постійним контролем глави держави, підкреслюючи його критичне значення.

Протягом кількох тижнів, незважаючи на технічні та організаційні складнощі, «купол» був успішно розгорнутий. Ця ініціатива зробила неможливим дистанційне керування «Шахедами», що використовували МЕШ-радіозв'язок для пошуку цілей та навігації. За словами Бескрестнова, російські війська втратили можливість ефективно використовувати цей канал зв'язку.

Кульмінація операції наступила, коли стало зрозуміло, що ворог змушений реагувати. Встановлений захисний бар'єр змусив супротивника взяти паузу, модернізувати свої «Шахеди» та шукати інші рішення для обходу нових систем протидії. Це свідчило про успіх української спецоперації у «війні міст».

Однак, за словами Бескрестнова, виклики тривають. Якщо ворог почне масово застосовувати модуль оптичної навігації «Сусанін» на безпілотниках типу «Герань-5» та інших БПЛА в нічний час, Україні, можливо, доведеться переглянути питання про світломаскування, що застосовувалося на початку повномасштабного вторгнення.

Сергій Бескрестнов раніше попереджав про технологічні виклики, пов'язані з дронами. У червні він вказував на повільне створення засобів РЕБ, здатних пригнічувати mesh-модеми, які росіяни встановлюють на БПЛА. Він також повідомив, що на початку жовтня у «Шахедах», які атакували Київ, були виявлені захищені антени супутникової навігації нового типу, що вказувало на постійну адаптацію противника.

Раніше він також заявляв, що росіяни використовували MESH-мережі та ретранслятори для підтримки зв'язку з «Шахедами», обходячи українські засоби РЕБ. Це дозволяло операторам дистанційно керувати дронами, отримувати відео та точніше наводити їх на цілі. Ці попередження підкреслювали нагальну потребу у розвитку вітчизняних оборонних технологій.

«Ні для кого не секрет, що паралельно з війною на фронтах зараз іде так звана «війна міст». І у «війні міст» теж бувають важливі спеціальні операції», — зазначив Сергій Бескрестнов, підкреслюючи стратегічну важливість захисту столиці.

«Завдання були масштабними та амбітними — за кілька тижнів зробити великий обсяг робіт по всьому місту», — розповів Бескрестнов, відзначаючи складність та швидкість реалізації операції.

Історія створення захисного «купола» над Києвом є яскравим прикладом постійної боротьби та адаптації у сфері оборонних технологій. Вона показує, що навіть у найтемніші часи, інновації та злагоджені дії можуть створити ефективний щит проти нових загроз, хоча війна технологій і далі вимагатиме невтомного пошуку нових рішень.