Криза в розвідці: як Трамп змінив систему обміну інформацією

Проблеми почали назрівати минулого року, коли адміністрація Трампа ініціювала значні скорочення у відомствах національної безпеки, зокрема в Офісі директора Національної розвідки (ODNI) та ЦРУ. Це сталося на тлі звільнень чиновників, яких президент вважав нелояльними, що створило атмосферу напруженості та обережності серед тих, хто залишився працювати.

Ситуація значно погіршилася під час перебування Тулсі Габбард на посаді директора Національної розвідки США. Її призначення викликало занепокоєння серед американської та європейської розвідувальних спільнот, особливо через її погляди, що були розцінені як прихильні до Росії. Габбард була відома зустрічами з сирійським диктатором Башаром Асадом, критикою ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані, а також називала політику США щодо України «другим Афганістаном».

Напруженість між ODNI під керівництвом Габбард та ЦРУ досягла такого рівня, що керівниця апарату Білого дому Сьюзі Вайлз кілька разів була змушена втручатися, щоб послабити конфлікт. Внутрішні суперечки спалахнули, коли ODNI анулював доступ до секретної інформації для низки чинних та колишніх співробітників розвідки. ЦРУ, зі свого боку, припинило спільну підготовку оцінок із Національною розвідувальною радою (NIC), що призвело до зменшення кількості звітів для осіб, які ухвалюють ключові рішення.

Наслідки цих внутрішніх суперечок не забарилися. Законодавці та їхні співробітники перестали отримувати розвідувальні звіти з офісу Габбард у дні після військових ударів США по Ірану в червні 2025 року та після затримання колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026 року. Команда Габбард звинувачувала законодавців у витоку інформації до ЗМІ.

Хоча напруженість між відомствами послабилася після відставки Габбард у червні, проблеми, що виникли внаслідок цього конфлікту, зберігаються. Деякі колишні співробітники розвідки побоюються появи нових бар'єрів між відомствами, що ставить під загрозу цілісне розуміння глобальних загроз.

Джей Клейтон, який у серпні обійняв посаду директора Національної розвідки, відновив брифінги для Конгресу щодо загроз під час виборів. Тим часом, деякі колишні чиновники вже працюють на двопартійній основі в Інституті Гувера Стенфордського університету, розробляючи плани відновлення роботи розвідувальної спільноти для наступної адміністрації США.

Ці перебої з обміном розвідданими щодо Ірану та інших глобальних загроз, про які повідомило Reuters, нагадують провали розвідки, викриті після терактів «Аль-Каїди» 11 вересня 2001 року. На думку колишніх чиновників та зовнішніх експертів, такі порушення можуть призвести до того, що американські політики матимуть неповне уявлення про загрози, з якими стикається країна.

Проблеми співпраці між американськими спецслужбами, про які стало відомо Reuters від вісьмох чинних та колишніх посадовців, відбуваються у складний для Вашингтона період — на тлі напруженості з Іраном, посилення військової активності Китаю та війни Росії проти України.

Колишня аналітикиня ЦРУ Джулія Керлі стверджує: «Аналітики й досі виконують свою роботу, але цей Білий дім позбавив їхню діяльність значення, оскільки президент трактує небажану інформацію як нелояльність».

Бет Саннер, колишня заступниця директора Національної розвідки під час першого терміну Трампа, попередила: «Усі ці перебої накопичуються в дійсно складному світі, де політикам потрібно мати глибше, багатогранне й цілісне бачення ситуації, а вони отримують дедалі менше».

Історія розгортання цієї кризи є тривожним нагадуванням про крихкість інститутів, що стоять на варті національної безпеки. Відновлення довіри та ефективної співпраці в розвідувальній спільноті буде ключовим завданням для майбутніх адміністрацій, щоб забезпечити Сполученим Штатам повне розуміння загроз у дедалі складнішому світі.