/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fdefb425ed875163a497adea7caa60eec.jpg)
Недобудований захист: чому енергооб'єкти під Києвом залишаються вразливими?
На початку листопада, коли Україна знову зазнала інтенсивних атак, а Київ залишився без світла та водопостачання на понад 12 годин, увагу привернули об’єкти енергетичної інфраструктури поблизу столиці. Волонтер Сергій Стерненко отримав фотографії з невідомих джерел, які викрили недобудовані захисні споруди на підстанціях.
На цих світлинах, зроблених на об'єкті, від роботи якого залежить світло у Києві, було видно силовий трансформатор. Навколо нього замість цілісного захисту знаходилася лише бетонна основа з арматурою, що стирчала, та металеві колони. Частина арматури формувала каркас, але завершеного 'саркофагу', здатного вберегти від удару чи уламків, не було.
Стерненко, який опублікував ці кадри, зазначив, що ситуація на низці об’єктів викликає серйозне занепокоєння: на деяких роботи взагалі не виконані, на інших – не повністю або мають суттєві порушення. Ця незавершеність, на його думку, є прямою причиною частих відключень світла та води для жителів столичного регіону.
На одному з фото був помітний процес будівництва на енергетичному об'єкті, причому в кадрі була зелена трава. Волонтер не уточнив, чи були зроблені ці світлини влітку, коли ще був час для завершення робіт, чи вже восени, в період посилених атак.
Ці викриття з'явилися після того, як 3 листопада "Укренерго" повідомило про 20 атак на критичні вузли, що призвело до серйозних пошкоджень системи. Тоді ж міністр енергетики Денис Шмигаль інформував про атаки трьох дронів на підстанції, що забезпечують роботу Хмельницької АЕС, хоча залишалося неясним, чи були це прямі влучання або пошкодження уламками.
У відповідь на загрози, українська влада протягом року збудувала понад 200 споруд другого рівня захисту, які мають вберігати від влучань "Шахедів" та уламків БпЛА. Однак, судячи з опублікованих фото, не всі критичні об'єкти отримали необхідний рівень захисту.
Київська міська державна адміністрація також інформувала про наслідки масованого ракетно-дронового удару 3 листопада, коли росіяни застосували понад 360 різних засобів ураження. Тоді у столиці було зупинено частину громадського електротранспорту та спостерігалися проблеми з водопостачанням.
"На низці об'єктів роботи взагалі не виконані, на частині виконані не повністю або мають серйозні порушення", — написав Сергій Стерненко, підкреслюючи критичну ситуацію із захистом енергооб'єктів.
Історія з недобудованими захисними спорудами під Києвом є яскравим нагадуванням про постійну боротьбу за енергетичну стабільність країни. Вона показує, що навіть за умов інтенсивних атак, життєво важливо забезпечити повний і своєчасний захист інфраструктури, адже від цього залежить повсякденне життя мільйонів українців.

