Перший крок до створення українського аналога Starlink: на орбіту запустили український супутник зв’язку

Українська компанія Himera та данська GomSpace запустили на орбіту перший тестовий український супутник зв’язку Obria Nano. Він має стати початком створення національного аналога Starlink для зменшення залежності від іноземних постачальників зв`язку. Супутник був запущений у межах місії SpaceX Transporter-18 1 жовтня 2026 року.

Мета ініціативи, за інформацією компанії Himera, створити власну супутникову мережу, диверсифікувати канали зв’язку України та зменшити стратегічну залежність від зовнішньої інфраструктури. Наступний етап — локалізація виробництва супутників і наземних терміналів в Україні.

Над створенням незалежної альтернативи американському Starlink в Україні працює кілька ініціатив. Окрім Himera, ще одна приватна українська компанія Stetman реалізує проєкт UaSat LEO. Планується створити мережу з 360 супутників зв’язку на низькій навколоземній орбіті (Low Earth Orbit, LEO). Перші 120 апаратів планують вивести на орбіту 2027 року спільно з американською SpaceX.

Ще один проєкт — державна ініціатива. Під час візиту Прем’єр-міністра Фінляндії до України у жовтні 2026 року європейська компанія ICEYE, що працює у сфері незалежної розвідки з космосу, та Nokia підписали Лист про наміри з Міністерством оборони України щодо вивчення можливостей співпраці у космосі. Партнерство має на меті підтримку оборонних можливостей України, зокрема у розбудові незалежного супутникового зв’язку.

Але саме Himera першою запустила супутник зв’язку для майбутньої мережі. Тому «Детектор медіа» вирішив розпитати про деталі проєкту та результати перших тестувань СЕО і співзасновника компанії Мішу Рудомінського. Частина інформації про супутник і плани побудови мережі не розголошуються з міркувань безпеки.

— Які перші результати тестування супутника. Що вони мають показати і як ви їх наразі оцінюєте?

— 2 жовтня 2026 року команда отримала перші сигнали від супутника, що підтвердило встановлення первинного зв’язку. Наразі команда перевіряє роботу супутника на орбіті, збирає телеметрію та оцінює працездатність бортових систем.

— Яку максимальну швидкість передачі даних і затримку показує Obria Nano під час перших тестів?

— Не розголошується.

— Як виникла ідея цього проєкту?

— Ідея виникла через бажання забезпечити Україну суверенною супутниковою групою для цілей подвійного призначення.

— Який потенціал має проєкт Obria для стратегічної безпеки України? І для вашої компанії?

— Власна інфраструктура дозволить диверсифікувати канали зв’язку, зменшити залежність від зовнішніх постачальників і посилити стійкість критично важливих комунікацій. Можливість мати незалежне суверенне сузір’я супутників надасть Україні можливість самостійно приймати рішення по його застосуванню, не чекаючи дозволу та погодження.

— Які зараз найбільші ризики у його реалізації?

— Не коментуємо.

— Скільки коштувала розробка супутнику зв’язку? Хто фінансував проєкт?

— Вартість супутника — комерційна таємниця. Для реалізації першого етапу учасники вже вклали свої інвестиції. Наступні етапи створення сузір’я будуть реалізовані коштом зовнішніх інвестицій і кредитування. Протягом етапу створення мережі, ініціатива не планує залучати українські державні кошти. Інформація про те, хто саме інвестував у проєкт, не розголошується.

— Скільки часу може піти на побудову власної мережі супутників «Obria», яке покриватиме всю територію України?

— Наразі конкретні строки розгортання повноцінної мережі не оголошені. Вони залежатимуть від результатів випробувань, технічних рішень, фінансування та темпів створення наступних супутників і наземної інфраструктури.

— Скільки передбачається супутників для цієї мережі, принаймні на першому етапі? Скільки ви плануєте запустити наступного року?

— Не розголошується.

— Британський OneWeb Eutelsat має на орбіті сотні супутників і надає зв’язок бізнесу й урядовим структурам. Свої мережі створюють ЄС і Китай. Які кошти потрібні для побудови такої мережі?

— Не маємо такої інформації.

— Певно, такий проєкт коштує сотні мільйонів або навіть мільярдів доларів. Де Україна може взяти ці кошти?

— Протягом етапу створення мережі ініціатива не планує залучати українські державні кошти. Наступні етапи створення сузір’я будуть реалізовані коштом зовнішніх інвестицій і кредитування. Суми не розголошуються.

— Чи потрібні зміни у законодавстві, ухвалення стандартів сумісності чи використання міжнародних частот? У яких саме радіочастотних діапазонах працює тестовий супутник і чи завершено процедуру міжнародної координації?

— Не розголошується.

— На наступному етапі планується локалізація виробництва в Україні. Чи є в нашій країні потрібні для цього потужності? І які саме компоненти реально виробляти в Україні в умовах постійних безпекових ризиків?

— Це те, що дуже хотілося б отримати як результат. Локалізація виробництва супутників і наземних терміналів є одним із бажаних наступних етапів. Мета — поступово створювати українські виробничі компетенції та зменшувати залежність від зовнішніх постачальників. Конкретні строки, обсяги виробництва, можливість його створення будуть залежати від подальшого розвитку проєкту, зокрема і враховуючи безпекове середовище.

— Яка роль компанії GomSpace у цьому проєкті? І як далі буде побудована співпраця?

— GomSpace забезпечила виготовлення Obria Nano та є технологічним партнером проєкту. Її експертиза у сфері малих супутників, бортових систем та управління космічними місіями допомагатиме українським учасникам набувати практичного досвіду й розвивати власні компетенції. Himera є одним з ініціаторів проєкту й учасником ініціативи. Компанія долучається до розвитку супутникової інфраструктури, використовуючи свій досвід у створенні захищених комунікаційних рішень.

— На українському ринку оборонних технологій зараз є кілька ініціатив, що намагаються створити незалежну альтернативу американському Starlink. Зокрема, Stetman (проєкт UaSat LEO) та державна ініціатива (Міністерство оборони України + ICEYE + Nokia). Як ви оцінюєте конкуренцію? Чи вона потрібна для цього проєкту? І чи не планували об’єднати зусилля зі створення єдиної національної мережі?

— Не коментуємо.

— Як ви бачите ідеальну модель співпраці держави і приватних компаній у цій сфері?

— Головний результат співпраці для нас наразі виглядає як створення технологічних, виробничих та операційних передумов для незалежної української мережі супутникового зв’язку. Йдеться не лише про супутники на орбіті, а й про наземну інфраструктуру, термінали, компетентну команду та можливість масштабувати систему відповідно до потреб України.

— Як Україна може вже зараз використовувати свій перший супутник зв’язку?

— Obria Nano — початковий етап проєкту. Наразі команда перевіряє роботу супутника на орбіті, збирає телеметрію та оцінює працездатність бортових систем.

— Наскільки він може бути корисний для оборони?

— Проєкт спрямований на розвиток можливостей супутникового зв’язку в інтересах українського суспільства для цілей подвійного призначення, зокрема військового. Конкретні сценарії застосування, технічні характеристики й операційні можливості наразі не розголошуються публічно.