Підземний генератор змінив Марс: як іржа перетворила його на зовсім іншу планету

Вважається, що в далекому минулому Марс був більше схожий на Землю: там панував теплий клімат, а на поверхні планети були річки та озера з рідкої води. Однак вчені вже багато років сперечаються щодо того, який склад атмосфери міг забезпечити цей теплий клімат. Нова гіпотеза припускає, що необхідний для цього компонент утворила циркуляція води під поверхнею Марса, пише New Scientist.

Як стверджує Сін-Тай Лі з Університету Райса (штат Техас, США), взаємодія води з залізом у корі Марса могла протягом мільйонів років забезпечувати постійний приплив водню в атмосферу Червоної планети.

Водень не є парниковим газом, але під час взаємодії з вуглекислим газом в атмосфері планети ці молекули могли посилювати парниковий ефект. Під час зіткнення молекули водню та вуглекислого газу деформуються, що дозволяє їм поглинати інфрачервоне випромінювання в тому діапазоні, який сам по собі не поглинає CO2.

Згідно з дослідженням, навіть невелика кількість водню в атмосфері Марса могла б значно підвищити середню температуру на планеті.

Згідно з моделлю, роль підземного генератора водню відігравала кора Марса, що простягається вглиб на 80 кілометрів. Вона містить радіоактивні елементи, наприклад, уран, торій і калій, які під час розпаду виділяють тепло. Розрахунки показують, що за умови достатньої товщини кори лід у її верхніх шарах (на глибині кількох кілометрів) може танути, утворюючи водоносні горизонти.

За словами Лі, після утворення таких водоносних горизонтів вода починає віддавати тепло, циркулюючи вгору та вниз крізь пористі верхні шари кори. Ці шари складаються переважно з базальту, багатого на залізо. Під впливом води залізо іржавіє. У цей час вивільняються молекули водню, які потім піднімаються в атмосферу.

Згодом цей процес припинився, адже в корі вичерпалися запаси води й знизився рівень радіоактивності. У результаті Марс перетворився на холодну пустельну планету, яку ми бачимо зараз.

Вчені вважають, що його гіпотезу можна перевірити, дослідивши глибокі шари кори Марса. Також Лі вказує на те, що процес окислення заліза, коли воно іржавіє, може пояснити, чому Марс має червоний колір. У результаті падіння метеоритів окислені базальти опинилися на поверхні, а через вітрову ерозію пил розповсюдився по всій планеті.

Інші новини науки

• Понад рік в умовах Марса: екіпаж місії NASA повернувся додому. Екіпаж, який брав участь у імітації польоту на Червону планету, вийшов з ізоляції.
• "Великий вибух" на Великому адронному колайдері: фізики зазирнули у початок Всесвіту.