Втрати Європи: 127 мільярдів євро через закриття Ормузької протоки

Ситуація навколо Ормузької протоки загострилася наприкінці лютого, коли Тегеран фактично перекрив цей стратегічний маршрут. До цього через протоку проходила приблизно п'ята частина світових морських постачань нафти та скрапленого природного газу, що робило її критично важливою для глобального енергетичного ринку.

Після перекриття протоки Іран розпочав атаки на енергетичну інфраструктуру сусідніх країн, що посилило напругу в регіоні. Ці дії були частиною ескалації після початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану.

У відповідь на агресивні дії Ірану, США 3 листопада завдали обмежених ударів по цілях на іранському острові Кешм. За даними американських ЗМІ, цей удар був названий оборонним заходом для захисту військових об'єктів США в регіоні.

На тлі цих подій, 30 жовтня американський президент Дональд Трамп заявив, що війна США з Іраном незабаром закінчиться, хоча не уточнив, як саме це відбудеться. Окрім цього, США та Іран, як повідомляють ЗМІ, аналізують останні пропозиції посередників щодо того, як подолати розбіжності та запобігти черговому раунду конфлікту.

Ціна цього конфлікту для Європи стала очевидною 3 листопада, коли президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн озвучила шокуючу цифру: закриття Ормузької протоки обійшлося континенту у 127 мільярдів євро. Ця сума була витрачена на подорожчання імпорту викопного палива, при цьому Європа не отримала жодної додаткової молекули енергії.

Подорожчання енергоносіїв після початку конфлікту продемонструвало критичні ризики залежності Європейського Союзу від імпорту нафти й газу. Ця ситуація підкреслює необхідність для Європи диверсифікувати джерела енергії та зменшити свою вразливість до геополітичних потрясінь у ключових регіонах.

Імпорт нафти та газу завжди супроводжується ризиками економічних потрясінь та криз. Заява Урсули фон дер Ляєн стала яскравим підтвердженням цієї тези, оскільки закриття однієї стратегічної протоки призвело до масштабних фінансових втрат без жодного збільшення постачань.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час заходу в Брюсселі заявила, що «з моменту закриття Ормузької протоки імпорт викопного палива обійшовся Європі в додаткові 127 млрд євро, не принісши жодної додаткової молекули енергії. 127 млрд євро лише через закриття цієї Ормузької протоки. Отже, імпортуючи нафту та газ, ми також ризикуємо імпортувати пов’язані з ними потрясіння та кризи», цитує її Rapporteur.

Поточна ситуація навколо Ормузької протоки та її економічні наслідки для Європи вказують на зростаючу необхідність перегляду енергетичної політики. Майбутнє потребуватиме не лише пошуку мирних шляхів врегулювання конфліктів, але й розробки стратегій, що забезпечать енергетичну незалежність та стабільність у глобальному масштабі.