Сотні точок РЕБ проти MESH-керування: чим захищають Київ від реактивних дронів

Над Києвом розгорнули масштабну систему радіоелектронної боротьби, яка має перешкоджати дистанційному керуванню російськими реактивними «Шахедами». За кілька тижнів у столиці облаштували сотні локацій для антен та обладнання, залучивши основних українських виробників засобів РЕБ. Операція мала закрити вразливість, пов’язану з використанням MESH-радіозв’язку, через який російські оператори можуть керувати безпілотниками з території рф.

Про завершення основного етапу робіт 2 листопада розповів радник президента з питань розвитку оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий як «Флеш». За його словами, до операції долучилися Генеральний штаб, Міноборони, МВС, РНБО, Офіс президента та інші підрозділи Сил оборони. Усі основні виробники РЕБ цілодобово виготовляли й монтували обладнання, а перебіг робіт контролював президент України, повідомив Бескрестнов.

Чому звичайного глушіння недостатньо

Нова загроза пов’язана не лише зі швидкістю реактивних безпілотників. Окупанти почали оснащувати ударні дрони радіомодемами, які забезпечують MESH-зв’язок. Така технологія дозволяє передавати інформацію між вузлами мережі, зокрема між безпілотниками, і використовувати їх як ретранслятори сигналу. Завдяки цьому оператор може отримувати інформацію з борту та передавати команди на відстані, не покладаючись виключно на заздалегідь запрограмований маршрут.

Ця особливість змінює підхід до протидії. Традиційні засоби РЕБ часто спрямовані на придушення супутникової навігації, насамперед GPS. Але якщо оператор керує дроном через окремий радіоканал, втрата супутникового сигналу не обов’язково позбавляє його можливості продовжувати політ і коригувати курс. Про поширення таких систем на російських Шахедах і Герберах Бескрестнов розповідав ще навесні 2026 року.

Сотні локацій по всьому місту

Для протидії новому способу керування вирішили створити масштабну систему РЕБ, яка перешкоджатиме MESH-зв’язку над столицею. За словами Бескрестнова, основний обсяг робіт виконали за кілька тижнів. Найскладнішим завданням виявилося не лише виготовлення обладнання, а й організація його встановлення на багатьох сотнях локацій по всьому місту.

До операції залучили фактично весь основний український ринок засобів радіоелектронної боротьби. Виробники працювали цілодобово, паралельно виготовляючи пристрої та встановлюючи їх на підготовлених майданчиках. Такий масштаб вимагав координації між приватними підприємствами, військовими та державними структурами.

У чому є проблеми

Проблема MESH-мереж виходить далеко за межі Києва. Окупант використовує такі технології для збільшення дальності керування безпілотниками та передачі інформації між ними. У жовтні NV опублікувало окремий аналіз мережевої архітектури російських дронів, описавши її роль у коригуванні ударів і подоланні українських систем протидії.

Українська операція над Києвом демонструє, що боротьба з новим поколінням ударних БпЛА потребує не тільки засобів фізичного перехоплення, а й комплексного придушення каналів зв’язку. Паралельно Україна розвиває дистанційне керування власними дронами-перехоплювачами, щоб оператори могли працювати на безпечній відстані від місця перехоплення. Зокрема, систему дистанційного керуваннявже впровадили для українських легких БпЛА.

Технологічна гонка продовжується

Створення РЕБ-купола не означає, що реактивні безпілотники втратили здатність атакувати Київ. Йдеться про протидію конкретному способу дистанційного керування, а не про універсальне блокування всіх каналів зв’язку та навігації. Окупант може змінювати конфігурацію обладнання, шукати альтернативні канали передачі команд і вдосконалювати алгоритми автономного польоту.

Ще на початку жовтня Бескрестнов попереджав про можливу появу прихованих наземних ретрансляторів у столиці. Тоді він припускав, що такі пристрої могли забезпечувати короткочасне керування «Шахедами» безпосередньо поблизу цілей. Водночас ця гіпотеза не мала незалежного підтвердження. Про неї писало Радіо Свобода.

Джерело: Сергій Бескрестнов / Facebook