Вперше в історії: вчені виявили кров динозавра у скам'янілості віком 115 млн років

Дослідницька група під керівництвом вчених з Університету Кертіна в Австралії вивчила кістку ноги, що належала Aratasaurus museunacionali — невеликому тероподу, який жив приблизно 115 мільйонів років тому, пише Science Alert.

Скам'янілість знайшли в бразильській шахті у 2008 році. Усередині крихітних каналів, якими колись текла кров по кістці, дослідники помітили численні дрібні овальні структури, схожі на клітини.

Подібні твердження висувалися й раніше: дослідники повідомляли про виявлення білків або клітинноподібного матеріалу у скам'янілостях динозаврів. Однак такі знахідки часто було важко відтворити, і не завжди вдавалося виключити можливість забруднення, яке потрапило в кістки після смерті тварин.

Цього разу команда поєднала мікроскопічні спостереження з кількома видами хімічного аналізу. "Те, що під мікроскопом виглядає як клітина крові, є цікавим, але морфології самої по собі недостатньо, щоб встановити її біологічне походження", — зазначила Кліті Грайс, органічна геохімік з Університету Кертіна. Вона пояснила, що дослідники також шукали хімічні докази, пов'язані з цими структурами.

Команда розглядала можливість того, що знахідки могли походити від грибків або мікроорганізмів, які росли на кістках до їхнього скам'яніння. Такі організми зазвичай залишають сліди, такі як нитки, спори або біоплівки, але дослідники не виявили жодних доказів їхньої присутності. Аналіз також не виявив піриту чи зерен осаду, які можна було б помилково прийняти за клітини.

Натомість хімічні тести виявили гемо B — молекулу, пов'язану з кров'ю та необхідну для процесу перенесення кисню кров'ю. Речовина, виявлена в кістці, мала інший хімічний склад, ніж матеріал навколишньої породи.

Картування елементів дало ще одну підказку: клітинні структури містили залізо, вуглець та азот — елементи, що можуть входити до складу гему. Інші частини кістки містили інший склад, зокрема фосфор, кальцій та фтор.

Якщо це підтвердиться, ці структури стануть найдавнішими з відомих клітин крові динозаврів. Раніше описані зразки мали вік не більше ніж приблизно 80 мільйонів років.

Дослідники вважають, що незвичайні умови, за яких тварина була похована, пояснюють, як збереглися такі тендітні сліди. Кістка збереглася у мікробному маті в мілкій воді, де кисень майже був відсутній.

Грайс зазначила, що мінерали марганцю, ймовірно, допомогли стабілізувати або відтворити контури оригінальних структур під час фосилізації. Це не означає, що незмінені клітини крові залишалися цілими протягом 115 мільйонів років. Натомість мінерали та навколишнє середовище, ймовірно, зберегли хімічний та структурний запис тканини, яка зазвичай швидко розкладається.

Команда наголосила, що потрібні подальші дослідження. "Найпершим пріоритетом є відтворення результатів", — пояснила Грайс. Дослідникам доведеться перевірити інші скам'янілості з різних геологічних середовищ та різних груп динозаврів, використовуючи незалежні методи. Повторення результатів допоможе встановити, чи дійсно хімічні ознаки вказують на стародавній матеріал, пов’язаний із кров'ю.

Це відкриття може спонукати музеї та університети до повторного вивчення скам'янілостей, що вже є в їхніх колекціях. Грайс зазначила, що зразки, зібрані десятиліття тому, можуть містити мікроскопічні, хімічні або мінеральні докази, які дослідники на той час не мали можливості або причин досліджувати.

Інші новини науки

• Вченим вдалося витягнути людську ДНК з печерного ґрунту. Це відбулося в Іспанії, де дослідники отримали зразки віком 22 000 років.
• У Мексиці виявили одразу 50 скам'янілих слідів динозаврів, які жили приблизно 65 мільйонів років тому. Дослідники вважають, що на цьому знахідки не припиняться.