Український аналог Starlink: усі деталі супутникового проєкту Obria
Український аналог Starlink: усі деталі супутникового проєкту Obria

Український аналог Starlink: усі деталі супутникового проєкту Obria

Вихід на орбіту першого вітчизняного супутника зв'язку Obria відкрив нову веху в розбудові української космічної інфраструктури. Цей запуск є лише початком масштабної ініціативи Obria, покликаної створити суверенне супутникове сузір'я для потреб Сил оборони України та об'єктів критичної інфраструктури.

На YouTube-каналі «Оборонка» засновник і CEO miltech-компанії Himera Михайло Рудомінський та віцепрезидент Obria Дмитро Хмара розкрили деталі випробувань на орбіті, специфіку партнерства з данською GomSpace, економіку запусків через SpaceX та стратегічний план виходу з залежності від іноземних провайдерів.

Перші сигнали з орбіти: випробування супутника Obria та GomSpace

1 жовтня 2026 року супутник Obria вивела на орбіту ракета SpaceX. Вже на другий день випробувальна команда отримала першу телеметрію. Апарат виконує роль технологічного демонстратора (Proof of Concept) для валідації базових вузлів, антен та телекомунікаційних підсистем.

Супутник рухається сонячно-синхронною орбітою (SSO), перетинаючи простір над Україною один раз на добу. Кожне «вікно» зв'язку триває до 15 хвилин, а тривалість стабільного сеансу передачі даних оцінюється у 6 хвилин.

Повний цикл випробувань розрахований на один рік. Наразі управління здійснюється фахівцями данської компанії GomSpace. Проте вже у 2026 році українські інженери розпочнуть навчання, щоб у 2027 році повністю перебрати контроль на себе. Впровадження готової серійної платформи від GomSpace дозволило скоротити термін розробки з традиційних 5 років до трохи більше ніж одного року, сфокусувавши R&D виключно на корисному навантаженні.

Економіка запуску через SpaceX: вартість мікросупутників Obria

На ринку виведення апаратів на низьку навколоземну орбіту (LEO, 500–800 км) SpaceX залишається беззаперечним лідером за співвідношенням ціни та надійності. Для великих партій (понад 200 кг) ціна становить близько $6 000 за кілограм. При використанні брокерських послуг для нано- та мікросупутників підсумкова вартість вимірюється десятками тисяч доларів за кілограм. Для порівняння, пуск через Rocket Lab обійшовся б у 80000–90 000/кг (близько $500 000 за апарат), а європейські оператори донедавна пропонували тарифи, вищі у 20 разів.

Прикладом вітчизняного досвіду є запуск апаратів «Січ-2-30» та «Політан-3» наприкінці 2021 року, де вартість місії мікросупутника вагою понад 100 кг становила $1 млн.

Майбутнє сузір'я Obria складатиметься з апаратів класу мікросупутників (вагою від 10 кг). Орієнтовна вартість одного серійного супутника становитиме кілька мільйонів доларів, а його запуск — близько $1 млн. Закони фізики LEO-орбіт передбачають, що апарати пролітатимуть над усіма куточками планети, включаючи територію росії.

Термінали як «вузьке місце»: локалізація виробництва силами Himera

Глобальний досвід операторів супутникового зв'язку свідчить, що найбільшим викликом є не виведення апаратів на орбіту, а масове виготовлення абонентських терміналів. Наприклад, через трирічну чергу на виробництво терміналів OneWeb нові пристрої не постачалися в Україну понад пів року.

Складність виробництва наземних станцій обумовлена високими вимогами до точності збирання фазованих антенних решіток. Команда Himera, спираючись на досвід випуску понад 10 000 тактичних радіостанцій, розробляє власні модулі зв'язку для Obria, щоб уникнути залежності від сторонніх підрядників.

Стратегія виробництва терміналів Obria базується на декількох ключових принципах:

  • Локалізація та контроль: максимізація розробки й складання модулів зв'язку всередині консорціуму на території України;
  • Раціональний інжиніринг: відмова від надкоштовних технологій задля швидкості реалізації. Для бойових завдань не потрібні гігабітні канали — достатньо швидкості у кілька десятків мегабіт для передачі відеострімів;
  • Серійне масштабування: розгортання потужностей для випуску терміналів сотнями та тисячами одиниць на місяць;
  • Мобільність: обов'язкове виконання вимог щодо компактності терміналів для встановлення на транспортні засоби.

Чи зможе Obria замінити Starlink: пріоритети для Сил оборони

Загальна абонентська база Starlink в Україні оцінюється у 150 000 одночасних користувачів. Проєкт Obria не розглядає заміну цивільного чи побутового Starlink як першочергову задачу. Головний фокус спрямований на критичний сегмент, де вирішальною є стратегічна незалежність від рішення закордонних приватних осіб чи урядів.

Переваги суверенного сузір'я Obria над існуючими цивільними аналогами:

  • Захист від РЕБ і радіопридушення: цивільні термінали Starlink вразливі до глушіння та спуфінгу GPS-сигналів, що регулярно залишає без зв'язку цивільні й корпоративні об'єкти під час активної роботи ворожих систем РЕБ;
  • Захист від геопросторового трекінгу: суверенна мережа унеможливлює відстеження координат розташування українських терміналів сторонніми структурами;
  • Корпоративний функціонал: підтримка спеціалізованого шифрування, гнучких тарифних планів, спеціальних сертифікатів безпеки та керування трафіком;
  • Висока точкова ефективність: для забезпечення безпеки та життєдіяльності великої національної компанії чи оборонної структури часто достатньо не тисяч, а лише 40–50 захищених терміналів Obria.

Для забезпечення безперервного покриття (24/7) над усією територією України планується виведення низькоорбітального угруповання з щонайменше 100–150 мікросупутників.

Архітектура суверенітету: фінансування, ризики та контроль Obria

Перший етап і запуск супутника Obria профінансовано виключно за приватний кошторис учасників консорціуму — Himera, GomSpace та залучених партнерів без залучення державних коштів. Повне розгортання супутникової мережі вимагатиме від сотень мільйонів до понад 1 мільярда євро.

Фінансування подальших етапів формуватиметься через комбінацію джерел:

  • 1. Приватні інвестиції учасників консорціуму;
  • 2. Інституційні програми ЄС із розбудови стратегічної автономії та безпеки;
  • 3. Довгострокові контракти на надання послуг зв'язку для державних замовників України (Міноборони, Генштаб, МВС, «Укрзалізниця», «Укрпошта», енергетичний сектор).

Оператором сузір'я виступатиме приватна компанія під юрисдикцією України. Всі юридичні механізми закладаються так, щоб жоден зовнішній інвестор чи кредитор не мав права вето або можливості блокувати виконання завдань українського військового замовника.

Наземна інфраструктура керування розміщуватиметься в Україні з обов'язковим дублюванням резервних командних пунктів за кордоном задля захисту від ракетних ударів і диверсій. Ключовими ризиками проєкту залишаються черги на запуски ракетоносіїв SpaceX (від 22 місяців) та терміни постачання електронних компонентів (6–12 місяців). Протягом найближчих 12 місяців команда Obria планує завершити навчання персоналу, остаточно сформувати технічне завдання із замовниками та забронювати виробничі черги й слоти для майбутніх запусків.

Створення суверенного супутникового сузір'я Obria — це стратегічний крок від вимушеної залежності до технологічної автономії України. Поєднання експертизи GomSpace у супутниковій інженерії та досвіду Himera у серійному випуску захищеної електроніки створює фундамент для стійкої національної мережі. Перший рік випробувань апарата Obria дозволить сформувати власну команду операторів та підготувати інфраструктуру до запуску повноцінного угруповання, здатного гарантувати безперебійний зв'язок у найскладніших умовах сучасного бойового протистояння.

Джерело матеріала
loader
loader