Лауреат Гонкурівської премії визнав використання ШІ у романі

Лауреат найпрестижнішої літературної премії Франції Філіп Жаенада зізнався, що використовував штучний інтелект під час написання свого роману. Це сталося менш ніж через добу після отримання нагороди — причому журі цієї ж премії раніше виключило з конкурсу іншу книгу через підозри у використанні ШІ, передає УНН із посиланням на The Guardian.

Філіп Жаенада, який у вівторок отримав Гонкурівську премію за роман "Незнайомка з набережної Жавель" (L’Inconnue du quai de Javel), у середу розповів в ефірі радіостанції France Inter, що під час роботи над книгою звертався до штучного інтелекту "тричі".

За його словами, вперше він вставив речення, згенероване ChatGPT, щоб "погратися з читачем". Він зазначив, що розкрив, яке саме це речення, лише членам журі — і то вже в день вручення нагороди. "Якщо це стане відомо, я знатиму, звідки витік", — сказав він.

Він також додав у текст фрагмент, створений ШІ, — частково щоб покепкувати з ChatGPT (який видав "цілковито абсурдні відповіді щодо однієї технічної деталі"), а частково — для збору матеріалу.

"Не думаю, що розвиток ШІ можна зупинити. Ми не можемо вдавати, що його не існує, — вважає 62-річний Жаенада. — Його треба використовувати, але спершу — визнати його існування, а головне — приборкати. Він має бути корисним".

Це зізнання пролунало невдовзі після того, як у вересні Гонкурівська академія виключила зі свого довгого списку роман "Або це, або смерть" (C’était ça ou Mourir) автора Телісона Орелієна. Дебютна книга цього канадсько-гаїтянського письменника стала справжньою сенсацією французького "літературного сезону" (період із кінця серпня до початку листопада, коли у Франції виходить найбільше новинок). Роман розійшовся накладом понад 35 000 примірників і навіть здобув премію Fnac (Prix du roman Fnac). Однак журналіст Самюель Фітуссі перевірив текст за допомогою інструменту для виявлення ШІ — Pangram — і дійшов висновку, що значна його частина була згенерована машиною. Втім, точність програмного забезпечення для виявлення штучного інтелекту наразі викликає сумніви. У заяві від 25 вересня академія повідомила, що аналіз, проведений дослідниками та журналістами, засвідчив: роман "із великою ймовірністю значною мірою є продуктом штучного інтелекту". В академії зазначили, що прагнуть захистити репутацію премії, яка покликана відзначати "літературу, написану жінками й чоловіками", а також надіслати "чіткий сигнал" про те, що вони не схвалюють тексти, створені за допомогою ШІ.

У жовтневій заяві Орелієн назвав ці звинувачення "наклепом і єрессю", додавши, що "жодне речення в цій книжці не було створене машиною". У тій самій заяві він визнав факт плагіату в попередніх роботах, перепросивши за те, що видавав "чужі тексти за власні". Наступного тижня канадське видавництво автора, Boréal, повідомило, що нові докази вказують на використання ШІ під час написання твору — всупереч неодноразовим запевненням автора, — і розірвало з ним співпрацю.

Ще до вручення премії Жаенада виступав на захист використання ШІ. "Чи став би кінорежисер приховувати, що використовує спецефекти?" — запитав він в інтерв’ю виданню 20 Minutes, припустивши, що незабаром неможливо буде стверджувати, що текст написаний виключно людиною. Водночас він наполягав, що ШІ "ніколи не зможе написати книжку, вклавши в неї серце, душу та спогади".

Цей контраст викликав в інтернеті звинувачення в расових подвійних стандартах. "Отже, коли йдеться про літнього білого чоловіка — це нормально, а коли про молодого письменника іншої раси — його публічно закидають камінням?" — написав один із користувачів у соцмережі X. Інший зазначив, що Жаенада не зіткнувся ні з "медійним лінчуванням", ні з "вигнанням" через використання ШІ — "поблажливість, якої не отримав Телісон Орелієн".

Жаенада переміг у першому турі голосування, отримавши шість голосів проти трьох, відданих за роман Сільвена Прюдома "По той бік озера" (De l’autre côté du lac). Жаенада, який раніше чотири рази потрапляв до короткого списку премії, спеціалізується на повторному дослідженні давніх злочинів, скоєних у Франції. Його книжка-переможець відтворює обставини нерозкритого вбивства 1949 року — загибелі 29-річної бретонки Луїзи Кансо, натурниці, яку в паризькому кварталі Монпарнас знали як "жінку зі 100 портретами".

Хоча грошова винагорода становить лише символічні 10 євро, ця літературна премія є найвідомішою у Франції та привертає до себе найбільшу увагу.