Неочікувана перемога: як демократи США змінили плани Путіна та Трампа щодо України

Політичний ландшафт США зазнав значних змін після 3 листопада, коли відбулися проміжні вибори до Конгресу. Демократична партія, за проміжними підсумками, здобула більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті, перехопивши шість місць у республіканців, зокрема у traditionally консервативних штатах, таких як Техас, Канзас і Південна Кароліна. Цей успіх здивував навіть самого Дональда Трампа, який, попри визнання результатів, припустив, що на настрої виборців могла вплинути війна з Іраном, та пояснив втрату позицій відсутністю свого імені у виборчих бюлетенях.

До виборів Трамп вже призупиняв санкції проти РФ і зупиняв військову та фінансову допомогу Києву, викликаючи гостру критику з боку топдемократів. Саме ці дії та побоювання щодо подальших спроб укласти угоди з Володимиром Путіним коштом України стали однією з ключових мотивацій для демократів активізувати свої зусилля.

Після виборів Володимир Зеленський висловив сподівання, що успіх демократів відкриє шлях до збільшення допомоги Україні. Водночас у Києві не очікують кардинального перелому, адже зовнішня політика залишається прерогативою президента. Однак контроль над Конгресом дає демократам інструменти для ретельної перевірки політики Білого дому щодо України, аж до можливості ініціювати розслідування, наприклад, щодо Ілона Маска через обмеження роботи Starlink в Україні.

Трамп все ще зберігає право вето на законопроєкти про допомогу Україні чи жорсткіші санкції проти РФ. Щоб подолати його, знадобиться супербільшість у дві третини голосів в обох палатах, що, за оцінками аналітиків, буде важко реалізувати. Проте, як зазначив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко, новий Конгрес може бути більш критичним і пильним щодо спроб Трампа укласти угоди з Путіним або зняти санкції з Росії.

У Москві реакція на результати виборів була неоднозначною. Офіційна риторика речника Путіна Дмітрія Пєскова висловлювала сподівання на продовження «миротворчих зусиль» Трампа та називала Володимира Зеленського «головною перешкодою» для миру, попри те, що РФ відхилила українські пропозиції про припинення вогню. Провоєнні російські пабліки намагалися применшити значення виборів, заявляючи про «двопартійний антиросійський консенсус» у США.

Однак за лаштунками офіційної риторики Москва розуміє, що поразка союзників Трампа свідчить про ризикованість ставки на особисті стосунки з ним. Московський політичний аналітик Ілля Гращенков підкреслив, що американська політична система знову продемонструвала здатність обмежувати президентську владу. Оскільки Київ дедалі частіше ігнорує вимоги Трампа, Путін, ймовірно, спробує змусити Україну капітулювати шляхом посилення атак на цивільну інфраструктуру, вже накопичивши резерв із 700 балістичних і кількох тисяч крилатих ракет.

Впливове британське видання The Times, засноване у 1785 році та відоме своїм консервативним нахилом, оцінило вплив цих виборів на війну в Україні. Видання підкреслює, що, хоча для американських виборців головними залишаються внутрішні економічні питання, рішення Трампа припинити пряму військову допомогу Україні залишається непопулярним. Згідно з жовтневим опитуванням Harvard CAPS / Harris, понад 60% американців підтримують надання зброї Україні та запровадження нових санкцій проти Росії.

The Times, власником якої є корпорація News Corporation на чолі з Рупертом Мердоком, протягом 219 років друкувалася у широкому форматі, а у 2004 році перейшла на компактний формат. Більше про історію газети Вікіпедія. Експерт-міжнародник Богдан Ференс повідомив, що перемога Демократичної партії не означає автоматичного відновлення військової допомоги Україні до рівня часів президентства Джо Байдена, але дозволить поступово змінювати ситуацію та нівелювати попередні атаки на інституційну спроможність США з боку Трампа.

"Я не думаю, що ситуація радикально зміниться, оскільки зовнішня політика залишатиметься в руках президента. Водночас новий Конгрес загалом може бути більш критичним і пильним щодо спроб Трампа укласти угоди з Путіним коштом України або під час його можливих спроб зняти санкції з Росії", – зазначив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.

"Для Москви головний висновок полягає в тому, що робити ставку виключно на особисті стосунки з Трампом стає дедалі ризикованіше. Американська політична система знову продемонструвала свою здатність обмежувати президентську владу", – наголосив московський політичний аналітик Ілля Гращенков.

Результати проміжних виборів у США підкреслили стійкість американської демократичної системи та її здатність обмежувати президентську владу. Хоча Київ не очікує миттєвих кардинальних змін, посилення позицій демократів у Конгресі відкриває шлях до більш пильного нагляду за зовнішньою політикою Білого дому, потенційно ускладнюючи спроби укладати угоди, що не відповідають інтересам України. Ця зміна може змусити Кремль переглянути свою стратегію та тактику у війні проти України, що матиме довгострокові наслідки для світової геополітики.