/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F199e883d9d910340eaf0548ba3e2cec0.jpg)
План Качки–Кос: Україна не виконала більшість погоджених із ЄС реформ
Більшість із десяти пріоритетних реформ у сфері верховенства права, погоджених українською владою та Єврокомісією 10 грудня 2025 року, досі залишаються невиконаними. Йдеться про так званий план Качка–Кос, про який згадується у звіті Єврокомісії щодо розширення за 2026 рік, на який посилається Радіо Свобода.
У сфері боротьби з корупцією Україна продемонструвала "певний прогрес". Його пов’язують із роботою НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду, які збільшують кількість розслідувань, обвинувачень та остаточних вироків у справах про корупцію на високому рівні.
Водночас у Брюсселі занепокоєні тиском на антикорупційні органи з боку державних інституцій, правоохоронців і спецслужб.
Такий самий рівень поступу Єврокомісія відзначила у сфері правосуддя, свободи та безпеки. Однак реформування правоохоронних органів просувається повільно, а частина запланованих змін затримується.
У судовій реформі прогрес оцінили як "обмежений". Серед проблем – затримки з призначенням суддів і перевіркою їхньої доброчесності. Єврокомісія також закликає скасувати можливість неконкурсного призначення та переведення прокурорів і змінити процедуру призначення та звільнення генерального прокурора.
У Брюсселі наголошують, що виконання цих вимог необхідне для позитивної оцінки проміжних критеріїв і подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.
Терміни вступу України та Молдови
За оцінкою Єврокомісії, Молдова може завершити переговори про вступ на початку 2028 року за умови збереження темпів реформ.
Україна ж поставила за мету завершити переговорний процес до кінця 2028 року. У Єврокомісії називають цей термін амбітним і наголошують, що для його досягнення Києву необхідно прискорити фундаментальні перетворення.
Євросоюз заявляє про готовність допомагати Україні у виконанні необхідних реформ.
Також нагадаємо, у щорічному звіті щодо розширення ЄС Європейська комісія наголосила, що національні санкційні механізми мають відповідати Європейській конвенції з прав людини. У документі також звернули увагу на проблеми з виконанням рішень ЄСПЛ, захистом права власності та забезпеченням справедливого суду.

