Президент Чехії Петр Павел відмовився очолити переговори Європи щодо України

Після зустрічі лідерів Вишеградської четвірки у словацькому Тренчині, журналісти звернулися до Петра Павела із запитанням, чи погодився б він представляти Європу на переговорах, якби така пропозиція надійшла. Ця подія стала центральною точкою, де президент вперше публічно прокоментував згадки про себе у міжнародній пресі.

Петр Павел, досвідчений військовий, який з червня 2015 року по червень 2018 року очолював Військовий комітет НАТО, висловив готовність поділитися своїм досвідом як з НАТО, так і з Європейського Союзу. Водночас він чітко зазначив, що вибір представника на переговорах належить самим європейським державам, а не окремим лідерам.

Згадку свого імені у публікації The Telegraph Павел назвав «журналістською дедукцією». Він пояснив, що жодних офіційних перемовин про його кандидатуру не велося, а припущення могли виникнути через його попередні публічні висловлювання, як і у випадку з іншими згаданими політиками.

Серед інших кандидатів, яких назвало The Telegraph, були прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, президент Фінляндії Александр Стубб, прем'єрка Данії Метте Фредеріксен і прем'єр Норвегії Йонас Гар Стьоре. Джерела видання припускали, що Європу може представляти група лідерів, а не один переговірник, підкреслюючи відсутність остаточного списку.

Тим часом, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні є найактивнішою прихильницею призначення єдиного спецпредставника ЄС. Вона вперше публічно запропонувала це у січні, і її ініціативу підтримують Франція, Австрія, Чехія та Люксембург. Мелоні закликала президента Європейської ради Антоніу Кошту якнайшвидше визначити такого представника, пропонуючи обговорити це питання на неформальній зустрічі лідерів ЄС у Дубліні 13 листопада та ухвалити рішення на грудневому саміті.

Петр Павел раніше, 2 листопада, застерігав, що Європа може втратити шанс долучитися до мирних переговорів, якщо чекатиме ідеальної згоди всіх країн щодо єдиної позиції та кандидатур переговорників. Ця заява підкреслює його занепокоєння щодо можливої бездіяльності Європи.

У жовтні президент Чехії також наголосив, що ЄС має визначити людину або групу людей, які говоритимуть від імені Європи, щоб забезпечити єдиний голос у можливих дипломатичних процесах. Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка також висловив готовність підтримати Павела, якби європейські партнери все ж обрали його представником, демонструючи внутрішню підтримку потенційної ролі, навіть попри відмову самого Павела.

"У мене точно немає таких амбіцій. Я, звичайно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом як із НАТО, так і з Європейського Союзу, – сказав Петр Павел. – Але, безперечно, саме європейські держави мають вирішити, кого вони вважають своїм представником", – зазначив чеський президент, відповідаючи на питання журналістів, які посилались на джерело Ceske Noviny.

"Я розумію, що моє ім'я згадувалося в The Telegraph разом із кількома іншими, але я б назвав це журналістським припущенням. Тож жодних переговорів, безумовно, не було. Я неодноразово висловлювався з цього приводу, як і ті, чиї імена щойно були названі, і, можливо, саме звідси й виникло це припущення", – додав він.

Таким чином, хоча ім'я Петра Павела було в центрі уваги як можливого європейського переговірника, його рішуча відмова та заклик до європейських лідерів самостійно визначити свого представника вказують на подальші дискусії та пошуки консенсусу щодо єдиної позиції Європи у мирних переговорах. Ця ситуація підкреслює, що існує вікно можливостей для переговорів, але воно вимагає швидких і узгоджених дій з боку всіх європейських країн.