Вступ України до ЄС: Угорщина проти 2030 року, Литва – за цільову дату

На тлі жвавих обговорень щодо розширення Європейського Союзу, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, висловила нереалістичність вступу України до ЄС до 2030 року. Її заява, що прозвучала під час спільної пресконференції, стала відлунням позиції Будапешта, яка підкреслює необхідність дотримання єдиних вимог для всіх країн-кандидатів.

Пані Орбан рішуче підкреслила, що Угорщина підтримує процес, який ґрунтується на заслугах, та не схвалює будь-який прискорений вступ. Вона наголосила, що кожна країна повинна пройти ту саму процедуру, яку вже подолали нинішні члени ЄС. Ця позиція, за її словами, збігається з думкою Литви щодо неухильного дотримання критеріїв.

Водночас, угорська міністерка визнала значний прогрес України у процесі вступу, зокрема, відкриття чотирьох із шести переговорних напрямків. Частину цього досягнення вона пов’язала з покращенням відносин між Угорщиною та Україною, а також з угодою про захист прав угорської національної меншини в Закарпатті.

Проте, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив більш оптимістичний погляд на перспективи вступу України. Він зазначив, що цільову дату вступу можна і потрібно встановити, а завершення всіх процесів до 2030 року є теоретично можливим, якщо Україна прискорить впровадження реформ, а ЄС вчасно завершить необхідні етапи.

Європейська комісія раніше заявляла, що Україна може завершити переговори про вступ до кінця 2028 року, якщо прискориться з темпом реформ. Це підкреслює вагу зусиль самої України у процесі євроінтеграції.

ЄС вже оприлюднив звіт про розширення-2026, де Україна увійшла до групи лідерів євроінтеграції. Європейська комісія планує представити проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права у першій половині 2027 року, за умови прискорення реформ.

Дискусії щодо термінів вступу України до ЄС є частиною ширшого діалогу про майбутнє розширення Європейського Союзу. Для Києва цей процес є не лише геополітичним вибором, а й ключовим чинником внутрішніх трансформацій та відбудови. Успіх України в реформах та здатність ЄС адаптувати свої механізми до нових реалій стануть визначальними для реалізації амбітних планів.

Позиції країн-членів ЄС, таких як Угорщина та Литва, відображають різні підходи до розширення. Тоді як Будапешт акцентує на суворому дотриманні процедур та відсутності прискорених шляхів, Вільнюс схиляється до встановлення чітких термінів та заохочення швидких реформ. Ці розбіжності створюють складне, але динамічне середовище для переговорного процесу.

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан під час візиту до Вільнюса, як повідомляє LRT, заявила: "Ми не вважаємо це реалістичним. Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою."

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив контрастну думку: "Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити. Завершити всі процеси до 2030 року все ще можливо."

Попри розбіжності в оцінках термінів, єдиним залишається розуміння, що майбутнє України в ЄС залежить від безкомпромісної реалізації реформ. Цей шлях вимагатиме від України не лише політичної волі, а й здатності до швидких і глибоких трансформацій, тоді як Європейський Союз муситиме продемонструвати гнучкість та рішучість у підтримці своїх майбутніх членів.