Без жодного піхотинця: ЗСУ нібито кинули в бій 28 роботів і влаштували РФ технологічне пекло під Лиманом

Фокус зібрав все, що відомо про атаку.

Як пишуть російські джерела, у штурмі використовували 18 наземних роботів, оснащених двома протитанковими гранатометами AT4 кожен, два комплекси з автоматичними гранатометами Mk 19 калібру 40 мм та вісім роботів-камікадзе, начинених вибухівкою.

Російська сторона стверджує, що атаку вдалося відбити за допомогою FPV-дронів і безпілотників зі скидами боєприпасів. Там також опублікували відео, на якому, за їхніми словами, показано знищення роботизованих комплексів.

Українська сторона поки не підтверджувала інформацію про цей конкретний штурм. Однак ще у вересні Третій армійський корпус повідомляв про використання наземних роботів під час операції "Вівальді" на Лиманському напрямку. Тоді машини, озброєні двома гранатометами Bullspike, обстрілювали російські позиції, а потім вибухали безпосередньо на них.

Наземні бойові роботи є і в російської армії. Зокрема, у березні 2024 року під Авдіївкою російські військові застосовували гусеничні платформи з автоматичними гранатометами для підтримки штурмових дій. Пізніше з'явилися й інші розробки, зокрема комплекси "Кур'єр" та "Імпульс".

Однак підтверджених випадків масованого наступу російської армії з одночасним використанням кількох десятків бойових наземних роботів поки не зафіксовано.

Що таке наземні роботизовані комплекси

Наземні роботизовані комплекси (НРК), які також називають наземними дронами, — це безпілотні транспортні платформи, якими оператор керує дистанційно або які можуть працювати автономно. За визначенням Міністерства оборони України, типовий комплекс складається з роботизованої платформи, наземної станції управління, ретранслятора сигналу та засобів зв'язку.

НРК можуть мати різне призначення. Ударні комплекси оснащують бойовими модулями для ураження цілей, логістичні використовують для доставки боєприпасів, обладнання та продовольства, а евакуаційні — для вивезення поранених. Також існують інженерні та розвідувальні платформи.

Такі системи дають змогу виконувати небезпечні завдання без безпосередньої присутності військових у зоні ураження.

Перші повідомлення про операцію "Вівальді" з'явилися в середині вересня 2026 року. Тоді командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький повідомив про наступальні дії ЗСУ на Лиманському напрямку та звільнення близько 85 кв. км території.

За словами офіцера, цю місцевість інфільтрували російські військові, які невеликими групами по одній-дві особи проникали в тил українських підрозділів. Їх виявили та знешкодили завдяки спільним діям Сил оборони. У відеозвіті корпусу зазначили, що повернули під контроль територію площею, співмірною з Житомиром і Черніговом.

У жовтні медіа також повідомили про рекордні втрати російської армії за вересень 2026 року. Саме тоді з'явилися перші звіти про операцію "Вівальді".