Депутати підготували зміни, які спровокували переполох серед рієлторів

В Україні планують запровадити нові правила роботи рієлторів. Народні депутати пропонують обов’язкове навчання та іспити для фахівців, відкритий реєстр, письмові договори й безготівкову оплату послуг.

Про те, які правила пропонують запровадити парламентарі, чим відрізняються законодавчі ініціативи та чому частина рієлторів виступає проти нововведень, «Главком» писав у матеріалі «Настав час рієлторів». Депутати взялись наводити лад на ринку нерухомості, посередники проти».

Один із законопроєктів передбачає створення єдиної саморегулівної організації, яка контролюватиме допуск до професії. Представники ринку побоюються, що така система призведе до монополізації галузі.

6 листопада на брифінгу «Регулювання рієлторської діяльності: монополія чи саморегулювання?» представники професійних об’єднань обговорили запропоновані зміни та пояснили, чому не підтримують модель єдиної організації. На заході був присутній кореспондент «Главкома».

У Верховній Раді зареєстрували чотири законодавчі ініціативи, які стосуються регулювання ринку нерухомості. Основний законопроєкт №16145 передбачає створення єдиної Української спілки фахівців з нерухомості. Вона має відповідати за професійні стандарти, навчання, іспити, атестацію та акредитацію рієлторів, а також вести відкритий реєстр фахівців. Членство в такій організації буде обов’язковим.

Альтернативний законопроєкт №16145-1 пропонує створити кілька саморегулівних організацій, між якими рієлтори зможуть самостійно обирати. Ще один альтернативний документ – №16145-2. Окремо депутати зареєстрували законопроєкт №16192, який передбачає зміни до Кримінального кодексу щодо незаконного надання посередницьких послуг у сфері нерухомості.

Рієлтори побоюються монополізації ринку

Виконавчий директор Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта заявив, що три професійні об’єднання можуть отримати вирішальний вплив на майбутню Українську спілку фахівців з нерухомості, створення якої передбачає основний законопроєкт.

Виконавчий директор Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта

фото: glavcom.ua

За його підрахунками, Асоціація фахівців з нерухомості України, Спілка фахівців з нерухомого майна України та Професійна асоціація рієлторів і сертифікованих аналітиків зможуть делегувати на установчий з’їзд по 26 представників. Загалом це 78 осіб, які, на думку Піти, матимуть значний вплив на рішення нової організації.

«26 від АФНУ, 26 від СФНУ, 26 від ПАРСА і, можливо, 26 від Рієлторської палати України. Чом ні? Вони юридично існують», – пояснив він.

Піта припускає, що три організації можуть узгоджено голосувати та в такий спосіб отримати перевагу під час ухвалення рішень у новій Спілці.

Він також звернув увагу на зв’язки між Спілкою фахівців з нерухомого майна України та ПАРСА. За словами Піти, обидва об’єднання підтримували попередній законопроєкт №3618, а у 2020 році разом створили Національну федерацію фахівців у сфері рієлторської діяльності. Як стверджує виконавчий директор АФНУ, таку саму назву мала структура, згадана в попередній законодавчій ініціативі.

Ще одним аргументом він назвав однакову адресу двох професійних об’єднань – вулиця Тарасівська, 9. За словами Піти, їх також пов’язують керівники та засновники інших організацій.

«Це завчасно створена схема монополізації цього ринку під конкретні організації, під конкретних осіб», – заявив виконавчий директор АФНУ.

Натомість Асоціація фахівців з нерухомості України пропонує створити кілька навчальних і кваліфікаційних центрів. Вони мають працювати за єдиним професійним стандартом, але під наглядом держави.

«Закон про професійну послугу, а не про монополію»

Президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха заявила, що Україна не зобов’язана створювати єдину професійну організацію рієлторів з обов’язковим членством.

Президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха

фото: glavcom.ua

За її словами, автори законопроєкту №16145 посилаються на зобов’язання України в межах програми Ukraine Facility. Однак План України не передбачає створення монопольної організації з примусовим членством. Крім того, у європейських країнах використовують різні моделі регулювання рієлторської діяльності.

АФНУ виступає проти системи, за якої одна організація контролюватиме допуск до професії, навчання, атестацію, реєстр рієлторів і дисциплінарні рішення. На думку Гайдамахи, концентрація всіх цих повноважень в одних руках створює ризики конфлікту інтересів і корупції.

Натомість асоціація підтримує альтернативний законопроєкт №16145-1. Він передбачає існування кількох професійних об’єднань і можливість для рієлторів самостійно обирати, до якого вступати.

«В Україні потрібен закон про професійну послугу, а не закон про професійну монополію», – підсумувала Гайдамаха.

Як раніше повідомлялося, міністри та депутати обговорюють три підходи до майбутнього рієлторської діяльності: повну заборону професії, захист прав добросовісних посередників і законодавче регулювання ринку