У Брюсселі відбулися обговорення безпекових гарантій для України та європейської архітектури безпеки, заявив спецпосланець президента США Джаред Кушнер. За його словами, США працювали з українською та російською сторонами, аби напрацювати серйозні пропозиції.
«Сьогодні в Брюсселі США провели продуктивні та змістовні обговорення з Україною, НАТО та нашими європейськими партнерами щодо двох ключових і взаємопов’язаних елементів тривалого миру: гарантій безпеки для України та ширшої європейської архітектури безпеки. Ми інтенсивно працюємо з усіма сторонами, щоб знайти практичні рішення, які можуть покласти край цій війні та закласти основи для тривалого миру», — написав Кушнер у Х.
За словами спецпосланця, метою цієї роботи є «усунення безпекових занепокоєнь усіх сторін» через практичні та взаємоузгоджені домовленості, які «зменшать ризик майбутніх конфліктів».
«Наступного тижня в Абу-Дабі Сполучені Штати проведуть перші тристоронні мирні обговорення з Україною та Росією з лютого. Ми працювали з обома сторонами, щоб розробити серйозні пропозиції, які зроблять ці обговорення якомога змістовнішими та продуктивнішими. Президент Трамп визначив досягнення миру як пріоритет. Наш акцент — на виконанні складної, детальної роботи, необхідної для перетворення цієї мети на всеосяжну та сталу угоду», — додав Кушнер.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що очікує укладення масштабної домовленості щодо завершення війни Росії проти України, яка, за його словами, може стосуватися не лише України, а й усієї Європи. За його словами, результатом домовленостей нібито будуть задоволені всі сторони.
Така заява пролунала на тлі підготовки до тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, запланованих на 10–11 листопада. За словами президента Володимира Зеленського, на зустрічі планують обговорити перші кроки з деескалації в енергетиці та в морі, звільнення людей з полону, а також те, у якому форматі може відбутися тристоронній саміт Києва, Москви та Вашингтона.
Тим часом Росія знову дістає з шухляди ультиматуми грудня 2021 року, якими вимагала фактично перекроїти архітектуру європейської безпеки. Кремль знову нагадує про свої вимоги до НАТО, намагається впливати на європейську безпеку та порушує питання заморожених активів. Для Москви це не окремі сюжети, а частини однієї гри. І найбільша небезпека — не лише в можливих поступках, а й у тому, що Європа може переоцінити російську військову силу та недооцінити її здатність вести гібридну війну, писав у статті «Мир під російський ультиматум: чого Кремль хоче від Європи насправді?» завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
