Робота під час повітряних тривог: коли бізнес можуть оштрафувати, а керівника — ув'язнити

Наразі законодавство України не передбачає окремого штрафу за роботу бізнесу без укриття чи облаштованого безпечного простору для перебування під час повітряних тривог жовтого рівня.

Водночас підприємцям загрожують адміністративні санкції за порушення інших правил безпеки, а в разі загибелі чи травмування людей можлива й кримінальна відповідальність.

Про це пише Delo.

ua з посиланням на старшу юристку Asters Марію Новик та адвоката ЮФ «Ілляшев та Партнери» Дмитра Грубу.

Так, постанови Кабміну №1092 та №1128 визначають умови, за яких підприємства мають право не зупиняти роботу під час дії жовтого рівня загрози.

Однак спеціальних санкцій за порушення цих вимог документи не передбачають.

У такому разі контролюючі органи можуть застосовувати загальні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), зокрема:.

порушення вимог законодавства про охорону праці тягне за собою штраф для посадових осіб підприємств та ФОП від 340 до 680 грн;.

невиконання приписів або розпоряджень посадових осіб ДСНС передбачає штраф від 1 700 до 3 400 грн, а за повторне порушення протягом року — до 5 100 грн;.

створення перешкод для інспекторів ДСНС під час перевірок карається штрафом від 6 800 до 10 200 грн (до 17 000 грн за повторне порушення);.

утримання укриттів у неналежному стані або недопуск людей до сховища під час загрози передбачає штраф від 1 700 до 5 100 грн (до 8 500 грн за повторне порушення).

Кримінальна відповідальність.

Постраждалі та родичі загиблих мають право подавати цивільні позови про компенсацію матеріальної та моральної шкоди.

У таких справах саме компанія має доводити відсутність своєї вини, а не навпаки.

Donald's тестує роботу під час повітряних тривог: які ресторани не зачинятимуться.

Водночас до семи років позбавлення волі може загрожувати керівнику підприємства, якщо порушення вимог безпеки спричинило тяжкі травми або загибель людей.

При цьому слідство має довести вину та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням і його наслідками, зокрема встановити, чи міг заклад забезпечити безпеку та чи проігнорувало керівництво свої обов'язки.

Однак якщо підприємство вчасно увімкнуло сповіщення, поінформувало людей про загрозу та надало реальну можливість спуститися в укриття або перейти в безпечний простір, а людина категорично відмовилася це зробити, підстав для притягнення керівництва до кримінальної відповідальності за таких обставин може не бути.

Київ у жовтні провів під повітряними тривогами майже 200 годин: 181 раз оголошували «жовтий» рівень.

Повідомлялося, що уряд пропонує дати бізнесу більше часу на облаштування укриттів і дозволити користуватися укриттям поруч із підприємством, не скасовуючи вимог безпеки.

За чинними правилами з 4 грудня підприємства зможуть працювати під час жовтого рівня тривоги лише за наявності укриття або безпечного простору.

Вимоги до укриттів залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об'єкті.