Таємниця минулого: Чи був молодий Орбан інформатором спецслужб?

Наприкінці березня 1990 року, напередодні перших вільних виборів до Національних зборів Угорщини, тодішній прем’єр-міністр Міклош Нємет зустрівся з міністром оборони Ференцом Карпаті. Саме тоді йому були передані три таємничі, написані від руки агентурні звіти, які, за словами Карпаті, належали молодому Віктору Орбану, який тоді проходив строкову службу в Залаегерсегу.

Ці документи містили детальні спостереження Орбана за його товаришами по службі, фіксуючи їхню поведінку, а також політичні, сексуальні та релігійні погляди. Нємет, хоча й припускав, що впізнав почерк та підпис, не мав можливості перевірити їхню справжність. Оригінали були повернуті Карпаті, а копій не збереглося.

З часом ці оригінальні звіти зникли, і їхнє місцезнаходження досі залишається невідомим. Речник Віктора Орбана категорично спростував цю інформацію, назвавши її фейком. Проте, після зміни законодавства в Угорщині, яка дозволила розширити доступ до державних документів, Нємет вирішив розкрити цю історію, передавши матеріали до архіву.

Журналіст Пані Саболч у своєму розслідуванні посилається на свідчення Нємета, наголошуючи, що можливі доноси Орбана могли бути передані до Москви. Це припущення додає нового виміру до вже складної історії, пов’язаної з періодом комуністичного правління в Угорщині.

Можливе співробітництво Віктора Орбана зі спецслужбами комуністичного уряду Угорщини є предметом нового розслідування, і, якщо ці звинувачення виявляться правдивими, це може суттєво вплинути на його політичну спадщину.

Ці події розгортаються на тлі ширшої ініціативи Угорщини, яка 4 листопада оприлюднила десятки тисяч документів, що містять дані про осіб, яких державні служби безпеки часів комуністичного режиму заносили до списків як офіцерів, інформаторів, колабораціоністів або потенційних агентів. Це розкриття є частиною зусиль з декоммунізації та відкритості.

Раніше, 21 жовтня, головна слідча прокуратура взяла під варту Дьйордя Матолчі, колишнього голову Центрального банку Угорщини та міністра за часів Віктора Орбана, що свідчить про продовження розслідувань щодо діячів, пов'язаних із попередніми режимами.

"За словами Нємета, який вже пішов на пенсію, останніми роками він чекав на такі зміни в законодавстві, які б дозволили оприлюднити матеріали, що перебувають у його володінні. Тож у вересні, після ухвалення урядом Угорщини закону про розширення доступу до державних документів, передав ці матеріали до архіву", – написав Саболч, посилаючись на Міклоша Нємета.

Історія молодого Віктора Орбана та його можливої співпраці зі спецслужбами продовжує викликати питання, підкреслюючи складність перехідного періоду в Угорщині. Це розслідування, можливо, стане черговим кроком до повного розкриття правди про минуле країни та її лідерів, визначаючи їхню роль у сучасному європейському контексті.