Тарас Загородній: Наші головні союзники у США – не демократи, а збройові концерни

Провал республіканців на виборах до Конгресу США вселив у Київ надію на перезавантаження відносин із Вашингтоном. Проте експерти попереджають, що розраховувати на кардинальну зміну курсу не варто. Демократична більшість не вирішить проблеми дефіциту ракет для Patriot, а Трамп зберігає повний контроль над зовнішньою політикою.

Політолог Тарас Загородній розповів Коротко про - про те, чому головними союзниками України залишаються не партії, а американські оборонні гіганти, чи заплющать США очі на "дизельні угоди" з Кремлем і як українському ВПК вирватися із залежності від рішень Білого дому.

Змова Пекіна і Тегерана могла "підставити" Трампа перед виборами

- Поразка республіканців виявилася навіть гучнішою, ніж прогнозували. Чому стався такий провал по всіх напрямках - і в Палаті представників, і в Сенаті, і на виборах губернаторів?

Політолог Тарас Загородній. Фото: ФБ Тарас Загородній

- Американців могла обурити деяка непослідовність Трампа, невиконання обіцянок щодо покращення їхнього економічного стану. З властивою Трампу категоричністю він забагато взяв на себе, а потім виявилося, що не зміг виконати. Це головна причина.

Але найпарадоксальніше в цьому випадку, що десь за місяць ціни на нафту та паливо впадуть із природних причин (вибори пройшли, котирування акцій заспокояться). І Трамп одразу розповідатиме, що це його заслуга. А американцям яка різниця, від чого вони впадуть? Для них важливим є факт, який можуть відчути їхні гаманці. А завдяки Трампу це станеться чи всупереч, це вже не матиме великого значення. Головне для них - що це станеться за Трампа.

- А чому ціни впадуть?

- Тому що на це вплинуть Іран та Китай.

- Прив'язка Ірану до нафти зрозуміла: він видобуває нафту та впливає на головний нафтовий трек - Ормузьку протоку. А Китай тут до чого? Він не видобуває нафту та не є її транзитером.

- Все дуже просто. Китай має величезні потреби у нафті, і його закупи на світових ринках впливають на загальносвітовий баланс нафти. Якщо китайці купують її для поповнення своїх резервів, значить вона йде зі світового балансу, і її кількість зменшується. Ціна на нафту одразу підскакує. Якщо припиняють - то ціна падає. З огляду на таке величезне споживання Пекін має гігантський вплив на світовий ринок нафти. І тут, можливо, навіть не обійшлося без змови Ірану та Китаю перед виборами до Конгресу, щоб ціна на нафту не падала, а зростала.

Трамп вміє перетворювати будь-які свої поразки на перемоги

- Поразка республіканців може якось зруйнувати авторитарне домінування Трампа в США?

- Будь-який президент США завжди мав широке коло повноважень, у порівнянні з главами інших держав. Він особисто веде всю міжнародну політику в США і не зобов'язаний ні з ким радитись із цього приводу. Він має коло довірених радників, експертів. З ними він і радиться, але останнє рішення ухвалює він. Чи любить він це робити одноосібно, без урахування думки Конгресу та частини політичного істеблішменту? Так, він це любить.

- Але Палата представників ухвалює бюджетні закони, Сенат затверджує їх, а також підтверджує або ні будь-які міжнародні договори США. І тепер більшість у обох палатах - за демократами.

- Зрозуміло, що з деяких питань, особливо з внутрішніх, бюджетних, Трампу доведеться домовлятися з демократами. Але щодо зовнішньої політики у президента США є можливість обійти Конгрес, оскільки це його прерогатива. І він має важелі тиску чи переконання сенаторів і конгресменів. Це звичайні переговорні процеси. І якщо зараз реально впаде ціна на нафту і пересічні американці це відчують, то це ще один важіль тиску Трампа на демократів.

Сказати, що Трамп ось так пасивно сидітиме склавши руки навіть при перемозі демократів - ні, такого не буде. Він намагатиметься виплутуватися з будь-якої складної ситуації всіма доступними методами, навіть контратакуючи своїх опонентів з Демпартії. Трамп дуже добре вміє перетворювати свої недоліки на сильні сторони. Критика на нього не тільки не діє, а навпаки, ще більше підбурює до більш активних дій у відповідь.

- Але Трамп наполегливо не хоче визнавати поразки своєї партії як особисто своєї поразки. Він сказав, що якби його ім'я було в бюлетені, республіканці блискуче перемогли б. Це і є той фінт, коли поразку він перекладає на свою користь?

- Так, тому двічі й виграв вибори президента США. Це його життєва установка - ніколи і за жодних обставин не визнавати поразки або перетворювати будь-які поразки на перемоги. І це дає реальний результат. Двічі він буквально змів своїх опонентів із Демпартії: Гілларі Клінтон та Камалу Гарріс. Байден переміг, але про нього незабаром забудуть. А Трампа довго пам'ятатимуть у світовій геополітиці, недарма навіть з'явився окремий термін ("трампізм"), окремий вид ізоляціонізму та МАГА. А це вже маркери доби.

- Добре, а Конгрес США має реальні інструменти для подолання вето Трампа, адже Палата представників контролює розподіл фінансів, а Сенат контролює це?

- Є, тепер республіканцям треба буде набирати більше голосів у різних напрямках за рахунок демократів. Значить, домовлятимуться. У політиці немає статичних симпатій, а є лише статичні інтереси. Тому це буде тягуче, в'язке протистояння, але не без результату для обох сторін.

Імпічмент Трампу не загрожує

- Тим часом особистий рейтинг Трампа стрімко падає вниз. Я про третю спробу імпічменту - чи використовують цей інструмент демократи?

- Звичайно, можуть пробувати як форму тиску на Трампа, але аж до самого імпічменту не дійде. Хоча б тому, що його мають підтримати дві третини зі 100 сенаторів. А у демократів буде десь 52-54 голоси. І республіканські сенатори ніколи не підтримають імпічменту свого фактичного лідера. І всі попередні двічі спроби імпічменту "зрізали" саме сенатори-республіканці. Тож з цього боку Трампу нічого не загрожує. Якщо, звісно, ​​нічого екстраординарного не станеться.

- Але Трамп має найнижчий рейтинг серед усіх президентів на екваторі його другого терміну - 30%...

- Ну то й що? У канцлера ФРН Мерца зараз 18 відсотків. Але американська система влаштована інакше. Трамп все одно чотири роки відсидить на посаді президента і очолюватиме виконавчу владу.

- А всі ці скандали, загравання з Путіним, Китаєм, Кім Чен Ином, невиконані економічні та соціальні обіцянки всередині США не можуть скластися в критичну масу для імпічменту Трампа?

- Я вважаю, що ні. Та й сама процедура імпічменту така затягнута і складна, має стільки етапів, що за часом вона може тривати дуже довго.

- А феєрично провалена "дизельна угода" з Путіним на нього якось вплине? Повідомляють, що після поразки республіканців російські танкери з дизелем буквально у дорозі розвернулися від США і попливли назад.

- Пам'ятаєте, я спочатку говорив про вміння Трампа перетворити свою поразку на перемогу? І тут для нього такий простір! Він, наприклад, скаже: "Дивіться, мене звинувачували у змові з Путіним, але яка ж це змова, якщо російські танкери повернули назад? Навпаки, я економічно воюю з Росією". Трамп абсолютно "тефлоновий", тобто невразливий для критики політик. За його скандали в особистому та громадському житті іншого президента вже тричі б зняли через імпічмент, а Трамп завжди виходить сухим із води.

- Демократи до виборів обіцяли кардинально впливати на антиукраїнську політику Трампа. Чи зможуть вони це реалізувати, чи, може, й вони заразилися надцинічним "МАГА-вірусом" та надмірним прагматизмом?

- А ви думаєте, що демократи так сильно нам допомагали?

- Ну як же, адже було пряме фінансування з американського бюджету на військові та фінансові потреби Києва, прямі постачання зброї та інше, а Трамп усе це зрізав...

- І зараз практично те саме. За президенства Байдена зброя для України купувалася за американські гроші, а за Трампа - за європейські. Раніше фінансові транші йшли із Вашингтона, тепер - із європейських столиць. Нам яка різниця, хто платить, головне - щоб платили. Війні байдуже, за чиї гроші купується зброя.

- Трамп намагається зняти з Росії нафтові санкції. Чи вдасться Конгресу заблокувати цей намір?

- А хто сказав, що хоче скасувати санкції? Навпаки, це саме за нього, а не за демократів з Байденом, було введено санкції проти російських нафтогазових гігантів "Лукойл" і "Роснефть". Це при Трампі видавили росіян із нафтової Венесуели та європейського енергетичного ринку.

- Найважливішим і найгарячішим зараз питанням для Києва є постачання "Патріотів". Демократи якось зможуть на це вплинути на нашу користь?

- А що вони можуть зробити, адже проблема "Патріотів" лежить не в площині політичної волі для їхнього постачання, а в тотальному їхньому світовому дефіциті. Вони витрачаються набагато швидше (Іран, арабські країни, Україна), аніж RTX (Raytheon), Lockheed Martin і Boeing встигають їх виробляти. Що, демократи нові верстати та технологічні лінії поставлять? Ні! Держдеп сказав, що 2030 року буде 500 ракет. Але це вже просто для торгів Києву, бо можна запропонувати Вашингтону: ви зараз дайте нам те, що є, а потім покрийте їх постачанням у 2030 році. Тому я не вважаю, що демократи особливо будуть за нас "рвати тільник".

Потрібно працювати зі збройовими та нафтогазовими концернами США

- Повідомляють, що держсекретар Рубіо та інші вагомі члени команди Трампа схиляють його до завершення конфлікту з Іраном. Наскільки це реально?

- Я не вважаю, що ця війна незабаром закінчиться. Іран поки що не погоджується відмовлятися від своєї військової ядерної програми. А доки не вирішено це ключове питання, завершення конфлікту не буде. Думаю, що США продовжать блокаду і знову почнуть бомбардувати Іран.

- Як Київ може отримати реальний зиск від ослаблення Трампа? Відверто підтримати демократів чи продовжувати загравати з Трампом, адже він таки визначає зовнішню політику США та підписує закони?

- Тут це так не працює. Нам потрібно відкрити експорт нашої зброї у світ. Ми маємо те, чого не мають провідні американські виробники зброї - досвід, а саме миттєву апробацію будь-якого виду зброї на фронті з можливістю коригування та швидкого усунення її недоліків. Щоб американські військові концерни задумалися, що їхні українські колеги можуть застовпити їхнє місце у світі. Ну от хто зараз реальний лідер у розробці та виробництві БпЛА? Україна та Росія. Росія через об'єктивні причини (санкції та її залежність від західних комплектуючих) неспроможна їх продавати у світі. Ми можемо - то чому не продавати? Під це залучатимемо великі гроші. Без усяких там Трампів та Конгресів.

- Але ж тут виходить замкнене коло: щоб продавати зброю на експорт, у це треба вкластися, а грошей немає; гроші може дати лише Європа та США. Щоб стати конкурентом США у виробництві зброї, потрібні гроші.

- Нічого не замкнулося. Якщо експорт нашої зброї відкриється максимально, то підуть авансові платежі, і гроші якраз вливатимуться. Це, навпаки, саме розмикання кола. Ми маємо поставити американців у таке становище, щоб вони нам самі допомагали. І це не питання демократів та республіканців. Це питання впливу на нафтогазові та збройові групи у США - вони наші головні союзники, а не демократи.