Україна на порозі демографічного колапсу: чи вдасться зупинити витік майбутнього?

На початку повномасштабного вторгнення на підконтрольній Україні території проживало приблизно 37 мільйонів людей. Однак війна різко змінила цю картину, і зараз кількість населення оцінюється у 27-28 мільйонів осіб. Ця колосальна різниця пояснюється не лише бойовими втратами, а й тим, що понад 5 мільйонів українців виїхали за кордон, а ще 3-5 мільйонів перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Ключовою причиною такого стрімкого скорочення населення є не так падіння народжуваності, як масштабна еміграція. З країни виїжджає найбільш активна частина суспільства: молоді жінки, сім'ї з дітьми та представники середнього класу. Це ті, хто здатен швидко інтегруватися в нове середовище та знайти роботу, залишаючи в Україні старше, менш мобільне покоління. Такий дисбаланс створює серйозні загрози для економіки та соціальної системи країни.

Поруч із еміграцією, ситуацію поглиблює катастрофічне падіння народжуваності. Коефіцієнт народжуваності знизився з 1,2 дитини на жінку у 2020 році до 0,8-0,9 нині, що є гіршим показником серед великих держав світу, за винятком Південної Кореї. Для простого відтворення населення необхідний коефіцієнт 2,1. Ця цифра свідчить про глибоку кризу, яка може призвести до того, що заплановані діти так і не народяться, особливо на тлі відкладання батьківства.

Вже у першій половині 2026 року число померлих в Україні перевищило число народжених утричі. За оцінками демографа Олександра Гладуна, щорічне скорочення населення в умовах повномасштабної війни може сягати близько 1,15 мільйона осіб, з яких приблизно 185 тисяч дітей народжуються, а 505 тисяч людей помирають. Решту втрат дає міграція, що підтверджує тривожну динаміку.

Наслідки цієї демографічної кризи можуть відчуватися десятиліттями після завершення бойових дій. За даними Центру економічної стратегії, наприкінці 2022 року 74% українських біженців висловлювали намір повернутися додому, але згодом ця частка знизилася до 43%. Директорка Інституту демографії НАН України Елла Лібанова припускає, що після війни до України повернеться лише близько третини тих, хто виїхав, прокоментувавши ситуацію: «Ми втрачаємо наше майбутнє».

Аналіз ситуації, проведений The Economist., підкреслює, що демографічна криза в Україні сягнула тривожних масштабів. Навіть без війни в Україні щороку помирає близько 500 тисяч осіб, а народжується лише 180–220 тисяч дітей. Сьогодні статистика фіксує лише 6 дітей на 10 жінок, що є серйозним показником депопуляції.

Згідно з прогнозами ООН, до 2040 року на підконтрольній уряду території України може залишитися близько 25 мільйонів жителів. Європейський банк реконструкції та розвитку оцінює дефіцит робочої сили в Україні вже на рівні близько 2,5 мільйона працівників. Заступниця міністра економіки Дарія Марчак наголошує, що пріоритетом має стати залучення українців, які залишаються в країні, та створення умов для повернення громадян з-за кордону.

Директорка Київського інституту демографії Елла Лібанова зазначила: «Ми втрачаємо наше майбутнє», підкреслюючи глибину демографічної кризи.

Очільник Офісу міграційної політики Василь Воскобойник наголосив, що демографічна криза в Україні сягнула тривожних масштабів.

Для подолання цієї екзистенційної загрози, держава вже запроваджує стимули, такі як виплати у 50 тисяч гривень після народження дитини та щомісячна допомога у 7 тисяч гривень протягом першого року життя, а також фінансує програми лікування безпліддя. Проте демографи сумніваються, що одних лише виплат буде достатньо, адже рішення про народження дитини залежить від комплексу факторів: безпеки, житла, роботи та впевненості у майбутньому. Відновлення демографічної ситуації в Україні потребуватиме десятиліть навіть після завершення війни, ставлячи перед країною величезні виклики та можливості для побудови нового майбутнього.