Гаглоєв Алан Едуардович: президент невизнаної Республіки Південна Осетія з травня 2022 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ff09c88b2-4107-4a33-9691-eeefd65edf4a.webp)
Гаглоєв Алан Едуардович — колишній співробітник КДБ, який, перемігши на президентських виборах, призупинив референдум про приєднання до РФ і потрапив під публічні звинувачення в роботі на іноземні держави
Біографія
Алан Едуардович Гаглоєв народився 6 лютого 1981 року в місті Цхінвалі, Південна Осетія, Грузинська РСР.
Освіта
У 1997 році Алан закінчив цхінвальську спецшколу «Еліта». Того ж року він вступив на денне відділення економічного факультету Південно-Осетинського державного університету за напрямом «Фінанси та кредит». Водночас навчався також на заочному відділенні юридичного факультету.
У 2002 році Гаглоєв закінчив обидва факультети. У 2003 році Алан Гаглоєв закінчив курси підвищення кваліфікації у Владикавказі за президентською програмою підготовки кадрів Російської Федерації.
Сім'я
Батько — Едуард Миколайович Гаглоєв, працював на промислових підприємствах республіки, зокрема на Мехзаводі та в Південно-Осетинському виробничому хіміко-біологічному об'єднанні.
Мати — Заліна Володимирівна Тібілова, працювала на швейній фабриці та на підприємствах сфери громадського харчування.
Дружина — Ірина Валієва. У подружжя двоє дітей: Анна (2004 року народження) та Едуард (2011 року народження).
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fb8ed872c-39a6-4aa7-836b-f233f4792444.webp)
Кар'єра
У 2002 році Алан був прийнятий на роботу в міністерство економічного розвитку Республіки Південна Осетія, де обійняв посаду головного спеціаліста відділу підтримки малого та середнього підприємництва й антимонопольної політики.
У 2004 році Гаглоєв вступив на службу до Комітету державної безпеки (КДБ) Республіки Південна Осетія. Він продовжував працювати в органах держбезпеки до 2022 року. У 2017 році Алан вперше брав участь у президентських виборах як кандидат.
Але стати головою невизнаної республіки зміг лише через п'ять років. У другому турі президентських виборів 2022 року Алан Гаглоєв набрав 59% голосів.
30 травня 2022 року Гаглоєв призупинив указ колишнього голови Південної Осетії Анатолія Бібілова про призначення на 17 липня референдуму з питання приєднання республіки до Росії.
Гаглоєв пояснив, що призупинив указ до завершення консультацій з Росією. Проросійські сили звинуватили Гаглоєва в тому, що він є американським та грузинським активом.
У вересні 2025 року на урочистостях з нагоди «35-річчя проголошення Республіки» Гаглоєв публічно звернувся до грузинської влади. Він заявив: «Визнайте Південну Осетію. Не заради політики. Заради майбутнього. Заради справедливості. Заради того, щоб усі народи Кавказу жили під мирним небом».
Грузинський прем'єр Іраклій Кобахідзе у відповідь заявив, що «ні пряме, ні непряме визнання так званої незалежності» з боку Тбілісі неможливе.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F01605eed-cd10-400e-9bf3-021664338cd2.jpeg)
Компромат
У квітні 2023 року «Ехо Кавказу» опублікувало матеріал про кадрову чистку, ініційовану Гаглоєвим. У повідомленні йшлося, що одним зі звільнених став міністр внутрішніх справ Валерій Газзаєв.
Згідно з інформацією видання, у суспільстві обговорювалися версії звільнення, пов'язані з небажанням Газзаєва прикривати порушення з боку близьких родичів нової влади.
Зокрема, джерела «Еха Кавказу» вказували на інцидент у центрі міста за участю рідного брата Гаглоєва, Аліка, та співробітника МВС. Анонсоване службове розслідування за фактом інциденту, за даними видання, завершено не було.
16 квітня 2025 року вийшла публікація, яка прямо звинувачує Гаглоєва в силових акціях проти преси та бізнесу. Повідомлялося, що 8 січня 2024 року охорона президента побила та силою привела до кабінету Гаглоєва головного редактора газети «Південна Осетія» Олександра Келехсаєва. Гаглоєв висловив невдоволення публікаціями видання.
У січні 2026 року, після відставки уряду, у ЗМІ знову спливла тема конфлікту інтересів навколо Гаглоєва. Інсайдери стверджували, що протягом усього президентства Гаглоєва жоден із 16 пунктів програми соціально-економічного розвитку на 2022–2025 роки не отримав російського фінансування.
Проєкти, які реалізовувалися (консервний завод, підприємство з переробки каменю), не мали відношення до програми Гаглоєва і фінансувалися в результаті особистих домовленостей прем'єра Джуссоєва з російськими банками.
Крім того, обговорювався стійкий зв'язок найближчого оточення Гаглоєва з криміналом. Згадувалося, що голова адміністрації президента Алан Алборов має «шлейф кримінальних скандалів», включаючи викрадення людини та контрабанду зброї й тютюнових виробів, а брат президента Алік Гаглоєв фігурує в неофіційних зведеннях як лідер південноосетинських організованих злочинних груп.
Сам Гаглоєв, за даними джерел, використовуючи адміністративний ресурс, намагався відтіснити прем'єра Джуссоєва від бюджету на користь власного оточення, розуміючи, що це його останній рік при владі й вікно можливостей зачиняється.
У травні 2026 року Алан опинився серед небагатьох керівників (хай і формально невизнаних), хто приїхав до Москви на парад Перемоги на Червоній площі. Цим кроком Гаглоєв знову підкреслив свою політичну прив'язаність до Кремля.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F9fb5f6c9-a947-4d8f-910a-de55fdcafd2a.jpeg)