Александер Чеферін

Чеферін Александер: президент УЄФА з вересня 2016 року

Чеферін Александер — словенський юрист і спортивний функціонер, який відомий не лише реформами, а й дружбою з олігархами та спробами просунути комерційні інтереси на шкоду вболівальникам

Біографія

Александер Чеферін народився 13 жовтня 1967 року в місті Любляна, Словенія (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).

Освіта

Після закінчення середньої школи в рідному місті Чеферін вступив на юридичний факультет Люблянського університету. Він спеціалізувався на кримінальному праві і в 1991 році успішно отримав диплом, завершивши тим самим свою вищу освіту.

У студентські роки Чеферін, як і багато його ровесників у тоді ще єдиній Югославії, в 1986 році проходив службу в Югославській народній армії.

Пізніше, того ж 1991 року, коли Словенія проголосила незалежність, він взяв участь у Десятиденній війні на боці словенської територіальної оборони.

Сім'я

Александер Чеферін походить з відомої словенської юридичної династії. Його батько, Петер Чеферін, був адвокатом, як і його дід Еміль, який заклав основи сімейної справи. Старший брат Александера, Рок, став визначним юристом та суддею. З 2019 року він обіймає посаду голови Конституційного суду Республіки Словенія.

Сестра Петра Чеферін стала архітекторкою та професоркою на архітектурному факультеті Люблянського університету.

Дружину Александера звати Барбара. У пари є три доньки.

Чеферін довгий час підтримував тісні дружні стосунки з колишнім президентом туринського «Ювентуса» Андреа Аньєллі і навіть став хрещеним батьком однієї з доньок італійського функціонера.

Кар'єра

Отримавши диплом юриста, Чеферін розпочав свою професійну діяльність у сімейній адвокатській конторі «Čeferin», яка спеціалізувалася на різних галузях права.

У 1993 році він прийняв управління фірмою від батька і обійняв посаду директора, залишаючись при цьому практикуючим адвокатом. Як юрист Александер набув популярності в Словенії, беручи участь у гучних справах: він виступав захисником мера Любляни Зорана Янковича.

Особливий інтерес у своїй адвокатській практиці Чеферін виявляв до захисту прав професійних спортсменів та спортивних клубів, що зрештою і привело його у футбольний менеджмент.

Його кар'єра у футбольному адмініструванні розпочалася у 2005 році. Тоді Чеферін увійшов до складу правління одного з провідних футзальних клубів Словенії «Літія». Того ж 2005 року Александер став членом виконкому аматорської команди «Любляна Лойєрс». З 2006 по 2011 рік Чеферін обіймав посаду члена правління столичного клубу «Олімпія» (Любляна).

У 2011 році кар'єра Александера зробила різкий стрибок: його було обрано президентом Футбольного союзу Словенії. Чеферін обіймав цю посаду два терміни поспіль, будучи переобраним у лютому 2015 року. Паралельно з роботою в національній федерації, у період з 2011 по 2016 рік Чеферін обіймав посади другого та третього віцеголови Юридичного комітету УЄФА.

Кульмінацією кар'єри Александера стало 14 вересня 2016 року, коли на позачерговому конгресі УЄФА в Афінах його було обрано сьомим президентом організації.

Його кандидатура набрала 42 голоси з 55 можливих, впевнено обійшовши конкурента — нідерландця Міхаеля ван Прага (13 голосів). Вступивши на посаду, Чеферін автоматично став віцепрезидентом ФІФА.

Одразу після обрання він оголосив курс на реформи управління. Вже у квітні 2017 року на конгресі в Гельсінкі УЄФА під його керівництвом затвердив низку ключових змін: запровадження обмеження на максимальний строк повноважень для президента та членів виконкому УЄФА, а також вимогу до кандидатів у виконком обіймати активну посаду у своїй національній асоціації.

Чеферін також поставив завдання посилити ефективність системи фінансового «фейр-плей». Під час його першого терміну були створені нові турніри: Ліга націй УЄФА для збірних та Ліга конференцій УЄФА для клубів, а також збільшено фінансування масового та жіночого футболу.

7 лютого 2019 року на конгресі в Римі Александер був переобраний на другий термін вже одноголосно — 55 голосами «за». У квітні 2021 року він виступив одним із найзапекліших критиків проєкту Європейської Суперліги.

Чеферін піддав жорсткій критиці клуби-засновники, назвавши їхні дії «ганьбою», і закликав їх схаменутися. У своїй емоційній промові він апелював до них, заявляючи, що вони скоїли величезну помилку, продиктовану жадібністю та зарозумілістю. Завдяки його тиску та реакції вболівальників проєкт Суперліги зруйнувався за кілька днів після запуску.

5 квітня 2023 року на 47-му конгресі УЄФА в Лісабоні Чеферін був переобраний на третій термін. Вибори знову пройшли на безальтернативній основі, і він отримав одноголосну підтримку делегатів.

У своїй промові Александер пообіцяв і надалі ставити футбол на чільне місце. Серед ініціатив його третього терміну — створення консультативної Футбольної ради за участю Зінедіна Зідана, Жозе Моурінью та інших легенд.

Скандали

Діяльність Александера Чеферіна на посаді президента УЄФА неодноразово супроводжувалася скандалами та суперечливими рішеннями.

У жовтні 2025 року, розмірковуючи про проведення матчів національних ліг за межами Європи, він попередив, що подібна практика може «зруйнувати футбол».

Однак тут же з'ясувалося, що Чеферін раніше схвалив перенесення матчу Прімери між «Вільярреалом» та «Барселоною» до Маямі (грудень 2025), а також матчу Серії А між «Міланом» та «Комо» до Перті (лютий 2026).

Його слова розійшлися з ділом: він публічно критикував те, чому сам давав зелене світло. Тільки після потужного протесту вболівальників та гравців матч у Маямі був скасований, але сам факт спроби просунути комерційний інтерес на шкоду традиціям європейського футболу став плямою на його репутації.

Крім того, багаторічна дружба Чеферіна з Андреа Аньєллі, який був одним із головних архітекторів Суперліги, ставить питання про довіру та можливі конфлікти інтересів.

Те, що глава УЄФА є хрещеним батьком дітей людини, яка намагалася розвалити систему європейського футболу, яку Чеферін поклявся захищати, створило двоїсту ситуацію.

Хоча публічно вони розійшлися по різні боки барикад у квітні 2021 року, сам факт такого тісного зв'язку викликає питання про закулісні домовленості у вищих футбольних колах.