Алі Хаменеї

Хаменеї Алі: Верховний лідер Ірану з 1989 року

Хаменеї Алі — авторитарний лідер, правління якого відзначається придушенням інакомислення, порушенням прав людини та підтримкою антизахідної та антиізраїльської риторики

Біографія 

Саїд Алі Хоссейні Хаменеї народився 19 квітня 1939 року в місті Мешхед, Іран.

Освіта

Алі з чотирьох років вивчав Коран в місцевій мактаб (релігійній школі). Потім його навчання проходило в семінарії (хауза) Мешхеда. 

У 1957 році для продовження навчання він відправився до Наджафу (Ірак), але незабаром за наполяганням батька повернувся в Мешхед. Наступного року Хаменеї переїхав до Куму. У цьому духовному центрі Ірану він відвідував заняття видатних ісламських богословів, в тому числі й Рухолли Хомейні. 

Сім'я

Алі Хаменеї з'явився на світ в сім'ї релігійного вченого, етнічного азербайджанця Джавада Хаменеї та Хадідже Мірдамаді, яка походила з перської родини з Йезда. 

Він був другим з восьми дітей. Два його брати, Мохаммад і Хаді, також стали кліриками.

Старша сестра Фатемех Хоссейні Хаменеї померла у 2015 році у віці 89 років. Одна з чотирьох сестер, Бадрі Хаменеї, вийшла заміж за дисидента Алі Теграні й у 1980-х роках покинула Іран, виїхавши у вигнання.

Алі Хаменеї одружений із Мансурою Ходжастех Багерзаде, з якою у нього шестеро дітей: чотири сини (Мостафа, Моджтаба, Масуд і Мейсам) і дві дочки (Бошра і Хода).

Кар'єра

У 1960-х роках Алі Хаменеї почав брати активну участь в опозиційній діяльності режиму шаха Мохаммада Реза Пехлеві. Його близькість до аятоли Хомейні та участь у антишахських протестах призвели до того, що Алі шість разів заарештовували. Три роки він перебував на засланні. 

Під час Ісламської революції 1978-1979 років Хаменеї був ключовою фігурою в Мешхеді, координуючи протести та поширюючи ідеї Хомейні. 

Після перемоги революції він обіймав ряд важливих посад у новій Ісламській державі. У 1979 році Хаменеї став керівником фонду Astan Quds Razavi, який керував святинями в Мешхеді. Алі обіймав цю посаду протягом усієї своєї кар'єри. У тому ж році він недовго був заступником міністра оборони та керував Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).

У 1980 році Хомейні призначив Хаменеї імамом п'ятничної молитви в Тегерані. Наступного року Алі пережив замах з боку угруповання «Моджахедін-Е Халк». В результаті його права рука була паралізована.

Того ж року Хаменеї був обраний президентом Ірану, ставши першим кліриком на цій посаді. В кріслі президента Алі провів вісім років, до 1989 року. 

Його президентство збіглося з ірано-іракською війною (1980-1988), під час якої він зміцнив зв'язки з КВІР і виступав за жорстку політику проти опозиції всередині країни.

Після смерті Хомейні в 1989 році Хаменеї був обраний Верховним лідером Ірану. При цьому Алі не мав статусу марджі (вищого релігійного авторитету). Для цього навіть змінили конституцію.

Як верховний лідер, Хаменеї володіє абсолютною владою, контролюючи всі гілки влади, армію, КВІР, ЗМІ та призначаючи ключових посадових осіб. 

Він визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, включаючи економіку, ядерну програму та відносини з іншими країнами.

Його правління відзначається кількома великими протестами, включаючи студентські заворушення 1999 року, протести після виборів 2009 року та демонстрації 2022 року, спричинені смертю Махси Аміні. 

Хаменеї послідовно виступає за збереження ісламських цінностей, протистояння Заходу та підтримку антиізраїльських рухів, таких як Хезболла та ХАМАС.

Компромат

В Ірані пропаганда зображує, що Верховний лідер веде аскетичний спосіб життя. За даними Reuters, Хаменеї пов'язаний з організацією Setad (Штаб з виконання указу імама), яка управляє активами на суму близько 95 мільярдів доларів. 

Ці кошти, нібито отримані коштом конфіскації майна релігійних меншин, шиїтів, бізнесменів та іранців за кордоном, використовуються для фінансування резиденції Хаменеї і зміцнення його політичного впливу.

Іранська влада представляє Setad як благодійний фонд. Але за даними ЗМІ, він служить інструментом особистого збагачення Хаменеї. Сам аятолла і його оточення називають цю інформацію пропагандою Заходу.

Хаменеї також звинувачують у санкціонуванні репресій проти опозиційних журналістів, блогерів та активістів, яких часто судять за «образу верховного лідера» або богохульство.

Хаменеї заперечує Голокост. У своїх виступах він називав його «міфом» і ставив під сумнів історичні факти. Алі заявляв, що Ізраїль є «раковою пухлиною» і закликав до його знищення.

У 2009 році після суперечливих президентських виборів, які викликали масові протести, Хаменеї зіткнувся з безпрецедентною критикою всередині країни. 

Група колишніх реформістських депутатів і кліриків направила листи до Асамблеї експертів з вимогою розслідувати його кваліфікацію як лідера, а в Тегерані з'явилися графіті з гаслом «Смерть Хаменеї».

У 2022 році під час протестів, викликаних смертю Махси Аміні, Хаменеї знову опинився під вогнем критики за жорсткий розгін демонстрацій, в результаті яких загинули сотні людей.