Аліреза Арафі

Арафі Аліреза: член Тимчасової керівної ради Ірану з 28 лютого 2026 року

Арафі Аліреза — релігійний та політичний діяч Ірану, можливий наступник Алі Хаменеї на посаді верховного лідера Ісламської республіки

Біографія

Аліреза Арафі народився у 1959 році в місті Мейбод, провінція Єзд, Іран.

Освіта

Коли Алірезі було лише 11 років, родина відправила його до релігійної столиці Ірану — міста Кум. Тут він вступив до семінарії (хоузе) для поглибленого вивчення ісламських наук.

Арафі не лише завершив початкову освіту, але й пройшов повний курс традиційного семінарського навчання: від попередніх ступенів (мукаддімат) до високого рівня зовнішніх уроків (дарс-е харедж), який дає право на самостійне винесення правових приписів (іджтіхад).

У Кумі Арафі проявив неабиякі здібності до наук. Паралельно з основною програмою він вивчав арабську та англійську мови. Згодом це зробило його одним із небагатьох іранських кліриків високого рангу, здатних до прямого міжнародного спілкування.

Коло академічних інтересів Алірези не обмежувалося юриспруденцією. Він також поглиблено займався ісламською філософією та математикою, що вирізняло його серед однолітків.

Сім'я

Аліреза Арафі походить із родини спадкових священнослужителів, чия історія тісно переплетена з релігійним життям центрального Ірану.

Його батько, аятола Мохаммад Ібрагім Арафі, був шанованим духовним лідером у Мейбоді. Згідно з офіційними іранськими джерелами, він перебував у близьких стосунках із засновником Ісламської Республіки аятолою Рухоллою Хомейні.

Відомо також, що родина Арафі має етнічне лакське походження, а його предки, за деякими даними, прийняли іслам відносно недавно. У XIX столітті вони відмовилися від зороастризму.

Родинні зв'язки матері Арафі сягають іранського відомого роду Малік Афзалі Ардакані. Таким чином, середовище, в якому зростав Аліреза, з дитинства визначало його долю.

Кар'єра

Політичне сходження Арафі розпочалося відразу після приходу до влади Алі Хаменеї у 1989 році.

Першою значущою посадою для Алірези стало призначення у 1992 році на посаду імама п'ятничної молитви в його рідному місті Мейбод. Для 33-річного священнослужителя це був знак високої довіри з боку нового керівництва.

У наступні роки він поступово перетворювався на ключову фігуру в управлінні релігійними інститутами країни. З 2008 по 2018 рік Арафі очолював Міжнародний університет аль-Мустафа в Кумі — глобальну мережу з підготовки місіонерів та поширення шиїзму.

Саме в цей період він зробив гучну заяву про навернення до шиїзму 50 мільйонів людей по всьому світу. Однак експерти сприйняли це як значне перебільшення.

У 2015 році Арафі став імамом п'ятничної молитви в Кумі. Рік по тому він отримав контроль над усією системою релігійної освіти в Ірані, обійнявши посаду керівника всіх семінарій (хоуза) країни.

У 2019 році Аліреза став членом Наглядової ради (Ради вартових конституції) — одного з найвпливовіших органів влади, що має право вето на законодавство та контролює допуск кандидатів на всі виборні посади.

У 2021 році на додаткових виборах Арафі став членом Ради експертів — зібрання вищих духовних осіб, яке офіційно має повноваження призначати та зміщувати вищого керівника.

У березні 2024 року Аліреза впевнено переміг на виборах до Ради експертів від Тегерану. Він посів перше місце за кількістю голосів і невдовзі був обраний другим заступником голови цього органу. Цей пост автоматично зробив Арафі однією з головних дійових осіб у механізмі спадкоємності влади.

Після смерті аятоли Алі Хаменеї 28 лютого 2026 року Алірезу Арафі, згідно з конституційною процедурою, було введено до складу Тимчасової керівної ради Ірану. Цей орган має керувати країною до обрання нового постійного рахбара. 1 березня Арафі став Тимчасовим верховним лідером Ірану і має шанси стати ним на постійній основі.

Протягом усієї своєї кар'єри Арафі також обіймав безліч інших посад, включаючи членство у Вищій раді культурної революції та керівництво Міжнародним центром ісламських наук.

Аліреза є автором понад 20 книг з ісламської юриспруденції та філософії. Арафі активно займається міжрелігійним діалогом. У 2022 році він навіть зустрічався з Папою Римським Франциском у Ватикані. Клірики обговорювали створення “спільноти релігій на службі людства”.

Компромат

Головний скандал пов'язаний з його роботою в університеті аль-Мустафа. Зроблена ним заява про навернення 50 мільйонів сунітів у шиїзм викликала різку критику з боку сунітської меншини в самому Ірані.

Провідний сунітський лідер країни Мавлана Абдоль-Хамід Ісмаїлзагі відкрито звинуватив Арафі у підриві міжконфесійної єдності. За його словами, така діяльність дестабілізує обстановку всередині країни та за її межами.

Ісмаїлзагі також піддав критиці методи роботи самого університету, стверджуючи, що студентів-сунітів, які туди вступають, обманним шляхом схиляють до зміни віри, а їхні паспорти вилучаються на довгі роки.

Крім того, сам процес висування Арафі до Ради експертів у 2015 році викликав питання щодо дотримання законності. Його було затверджено як кандидата без проходження обов'язкового письмового іспиту Ради вартових завдяки спеціальній прогалині в законодавстві, яка дозволяє Верховному лідеру скасовувати вимоги цього органу щодо окремих осіб.

У своїй риториці Арафі завжди займав жорстку антизахідну позицію, називаючи США "епіцентром порушень прав людини", що зближувало його з найбільш консервативними колами істеблішменту.