Андрей Пленкович

Пленкович Андрей: прем'єр-міністр Хорватії з жовтня 2016 року

Пленкович Андрей — після низки антикорупційних скандалів своїх міністрів заборонив журналістам під страхом кримінального переслідування публікувати інформацію з поліцейських розслідувань 

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Андрей Пленкович народився 8 квітня 1970 року в місті Загреб, Хорватія.

Освіта

Пленкович навчався в початковій школі та 16-й гімназії Загребу. Він отримав диплом юриста після закінчення Загребського університету в 1988 році. 

На початку 1990-х років Андрей брав активну участь в Європейській асоціації студентів-юристів, очолював її хорватське відділення. У 1993 році він захистив дисертацію на тему "Інститут Європейського співтовариства і процес прийняття рішень" на кафедрі міжнародного публічного права. Також Пленкович успішно пройшов курс в дипломатичній академії.

У 2002 році він захистив магістерську дисертацію з міжнародного публічного і приватного права на тему "Суб'єктивність ЄС і розвиток спільної зовнішньої політики та політики безпеки".

Сім’я

Андрей з'явився на світ у родині професора університету Маріо Пленковича і кардіолога В'єкослави Раос.

З 2014 року Андрей Пленкович одружений на адвокатці Ані Маслач (1979 р.н.), від якої у нього троє дітей: Маріо (2014), Міла (2017) та Іван (2022).

Кар'єра

Під час навчання в університеті, з 1991 по 1992 рік, Андрей працював перекладачем у спостережній місії Європейського співтовариства в Хорватії. У 1992 році Пленкович стажувався в лондонській юридичній фірмі Stephenson Harwood. 

В рамках програми Фонду Роберта Шумана він також був стажистом Європейської народної партії в Європарламенті. У 1993 і 1994 роках Андрей був співробітником хорватської місії при Європейському співтоваристві.

З 1994 по 2002 рік Пленкович обіймав різні посади в хорватському міністерстві закордонних справ. Серед іншого, він був начальником відділу європейської інтеграції, радником міністра з європейських справ та членом переговорної групи щодо договору про стабілізацію та приєднання.

З 2002 по 2005 рік Пленкович був заступником керівника хорватської місії при Європейському Союзі в Брюсселі. Андрей відповідав за координацію політичної діяльності місії та працював над налагодженням зв'язків з посадовими особами Європейської комісії, Ради, Парламенту та інших постійних представництв різних держав-членів. Він працював над хорватською заявкою на членство в Європейському Союзі. 

З 2005 по 2010 рік Пленкович був заступником посла у Франції, де відповідав за політичні та організаційні питання. Потім Андрей перейшов на посаду державного секретаря міністерства закордонних справ.

У 2011 році Андрей приєднався до хорватської демократичного союзу (ХДС). До кінця того ж року він був обраний до парламенту (Сабору). Входив до комітету з іноземних та європейських справ. 

Влітку 2013 року Хорватія вступила до Європейського Союзу, а Пленкович пересів з крісла депутата Сабора в крісло Європарламенту. З 2013 по 2014 рік Андрей був членом бюджетного комітету, а згодом став заступником голови комітету закордонних справ та членом парламентської делегації в Парламентській асамблеї Євронест. Він очолював місію парламенту зі спостереження на українських парламентських виборах 2014 року.

Влітку 2016 року Пленкович був обраний головою Хорватського демократичного союзу. Того ж року він несподівано привів партію до перемоги на парламентських виборах. А в жовтні Андрей сформував новий кабінет міністрів. Через чотири роки, після нових виборів Пленкович вдруге став прем'єр-міністром.

Журналісти в основному описують політичні позиції Пленковича як проєвропейські та помірковані. Сам Андрей називає свої погляди як правоцентристські, позбавлені крайнощів і популізму.

Компромат

Ще в молодості Пленкович був визнаний непридатним до військової служби в югославській армії через діагноз легка форма анемії.

Цей факт часто ставився під сумнів його політичними опонентами під час виборчих кампаній. Особливо через те, що мати Андрея тоді працювала лікарем у військовому госпіталі Загреба і могла посприяти звільненню сина від військової повинності.

Кабінет міністрів на чолі з Пленковичем неодноразово потрапляв у корупційні скандали. У період з 2016 по 2023 рік Андрею довелося відправити у відставку близько 30 міністрів, замішаних у скандалах. У більшості випадків саме ЗМІ розкривали корупцію членів уряду.

У 2023 році Пленкович прийняв суперечливий закон проти інформаторів, що ускладнило роботу журналістів. Згідно з новим законом, розкриття представниками преси інформації з поліцейських розслідувань тепер стало кримінальним злочином, караним кількома роками в'язниці. 

Тисячі журналістів по всій Хорватії підписали петицію проти цього закону. Багато опозиційних політиків та ЗМІ вважали, що метою закону було приховування політичної корупції.

До цього додалося суперечливе призначення генеральним прокурором особи, яка тісно пов'язана з членами ХДС, підозрюваними та обвинуваченими у кримінальних справах.