Андрій Фединчик

Фединчик Андрій Григорович: український актор театру, кіно та дубляжу, заслужений артист України

Фединчик Андрій Григорович — три з половиною роки провів у лавах Збройних сил України

Біографія 

Андрій Григорович Фединчик народився 25 лютого 1985 року в місті Улан-Батор, Монголія.

Освіта

Дитинство та юність Андрій провів у Житомирі, куди батьки повернулися невдовзі після його народження. Ще дитиною він почав займатися в місцевому Дитячому театрі-студії пантоміми «Диваки», де вперше відчув сцену через рух і міміку, без жодного слова. Цей досвід згодом позначився на його акторській пластиці.

Підлітком Фединчик одночасно захоплювався кількома речами: спортивною гімнастикою, східними єдиноборствами, грою на гітарі. Він був капітаном шкільної команди КВК.

За власним визнанням, у дитинстві він зростав неспокійною дитиною, траплялися вуличні конфлікти та сутички «двір на двір», характерні для дев'яностих років.

Після школи Андрій вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Він потрапив на бюджетне відділення, оскільки родина не могла дозволити собі платне навчання.

Фединчик навчався на курсі актора і педагога Юрія Мажуги. Навчання Андрій завершив у 2006 році.

Сім'я 

Першою дружиною Андрія була Вікторія Кукса. Вони познайомилися ще в Житомирі й одружилися. Але шлюб тривав близько року. Причиною розставання стало захоплення Андрія колегою по знімальному майданчику серіалу «Клан ювелірів» Наталією Денисенко, яка й стала його другою дружиною.

Пара одружилася в 2017 році на Мальдівах, а восени того ж року в них народився син, якого назвали Андрієм. У цьому шлюбі Андрій пробув близько восьми років.

31 січня 2025 року Наталія подала на розлучення, а 8 травня 2025 року Богунський районний суд Житомира офіційно розірвав шлюб. Як причини в документах фігурували різні погляди на життя та втрата почуттів.

Публічна частина розлучення супроводжувалася взаємними звинуваченнями: Андрій заявляв, що дружина зрадила йому. Син пари залишився жити з матір'ю в Києві. Фединчик оселився неподалік і регулярно забирає хлопчика зі школи. При цьому колишнє подружжя домовилося обговорювати лише питання, пов'язані з вихованням дитини.

У 2023 році помер батько Андрія від онкологічного захворювання четвертої стадії. Мати Фединчика страждає на деменцію, діагностовану приблизно за п'ять років до смерті батька. Вона проживає в пансіонаті, оплату якого Андрій ділить із сестрами.

У Андрія є старша сестра, яка працює психотерапевтом вузької спеціалізації — з розладів харчової поведінки, а також молодша сестра, яка працює фотографом.

Кар'єра 

Ще студентом Фединчик почав зніматися в кіно та працювати в столичних театрах, дебютувавши в епізодичній ролі серіалу про собаку-детектива «Повернення Мухтара». Одночасно він грав у Київському академічному Молодому театрі.

Після закінчення університету Фединчик почав професійно займатися дубляжем і озвучуванням. Цей заробіток у періоди простою в кіно та серіалах дозволяв йому залишатися в професії, не йдучи в іншу сферу.

На його рахунку опинилося понад 380 ролей озвучування для студій «1+1», «Постмодерн», Le Doyen, AAA-Sound та інших. Він озвучував персонажів мультсеріалів «Дружба - це диво», «Ніндзяго», «Смурфики», працював над дубляжем «Гаррі Поттера», «Форсажу», «Людей Ікс», «Хобіта» та десятків інших стрічок.

У кіно Андрій грав епізодичні ролі в серіалах «Серцю не накажеш», «Завтра починається вчора». Помітнішою стала його робота у військовій драмі «1941» та «1942». Паралельно він виходив на сцену Київського академічного театру юного глядача на Липках і Муніципального театру «Київ», а з 2012 року став актором Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я». Андрій зіграв Арлекіно у «Феодалі», Креонта в «Антигоні» Жана Ануя, Глова-молодшого в «Гравцях» Гоголя, Антоніо в «Циліндрі» Едуардо Де Філіппо.

Справжню популярність Фединчику принесла роль Тимура Метревелі в серіалі «Клан ювелірів» - драмі про протистояння двох ювелірних родин.

Схожі амплуа героя-коханця йому дісталися у стрічках «Прощаюся востаннє», «За вітриною» та «Мій найкращий ворог». У 2018 році Андрій приєднався до касту комедійного серіалу «Татусі», де зіграв одного з чотирьох батьків, які живуть у київській багатоповерхівці.

У 2019 році Фединчик дебютував у повнометражному кіно. У військовій драмі «Крути 1918» він зіграв Олексу Савицького. Ця роль виявилася символічною, адже за кілька років актору судилося отримати реальний досвід захисту країни. Того ж року він знявся в містичному серіалі «Відьми», а також у таких проєктах, як «Зоя», «З мене досить», «Повернення», «Місто закоханих», «Кровна помста».

У 2020 році Андрій отримав одну з головних ролей у серіалі «Водоворот», де його екранною партнеркою стала дружина Наталія Денисенко. Серед інших помітних робіт актора: серіали «Найгірша подруга», «Відплата», «Євродиректор», «З ким поведешся», «Авантюра на двох», історичний серіал «Кріпосна», драма «Інший Франко». У 2021 році Фединчику присвоєно почесне звання заслуженого артиста України.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Андрій практично одразу вступив до лав тероборони Житомира. Пізніше, у квітні 2022 року, він разом із побратимами ухвалив рішення мобілізуватися до складу Збройних сил України.

Сам актор описував рішення піти на фронт як порив. Під час повітряної тривоги йому довелося нести маленького сина, який страждає на алергію, до укриття з пилом. Це спровокувало у дитини задуху. Саме цей епізод став останньою краплею перед ухваленням рішення. Служба Фединчика тривала близько трьох з половиною років. При цьому подробиць про місце служби та характер виконуваних завдань він публічно не розкривав, посилаючись на міркування безпеки.

Фізичні навантаження військової служби, а саме бронежилети, спорядження, перенесення поранених, позначилися на хребті Андрія. Актор почав відчувати проблеми зі спиною ще до повномасштабної війни, але саме фронтові навантаження довели ситуацію до критичної.

Наприкінці 2024 року йому провели складну операцію на хребті в Ужгороді. Лікарі виконали фораминотомію, розширивши отвір між хребцями для зняття тиску на спинний мозок і нерви, та встановили титанову конструкцію з обох боків хребта.

Після операції Фединчик проходив тривалу реабілітацію, частина якої припала на релоковану Сєвєродонецьку міську лікарню. Військово-лікарська комісія визнала його непридатним до подальшої служби. У вересні 2025 року Андрія було демобілізовано.

Після демобілізації Фединчик не залишився осторонь суспільного життя. Він продовжує підтримувати армію, бере участь у перевірених зборах для конкретних підрозділів.

У 2026 році Андрій став послом ветеранських спортивних змагань UNBROKEN GAMES у Львові, які організовує Спілка ветеранів штурмових дій.

Він також повернувся в професію, знявшись у таких роботах, як «Живий», «Бачу тебе» та «Голос серця». Крім того, Андрій вийшов на театральну сцену разом із Ксенією Мішиною та Остапом Ступкою. За власними словами, повноцінне повернення до попереднього темпу зйомок займе в нього ще рік-два. Відновлення після операції залишається постійним процесом - ранкова розминка та спеціальні вправи стали для Андрія невід'ємною частиною розпорядку дня.